35 стратегій критичного мислення
Провідні американські теоретики критичного мислення Пол, Бінкер, Дженсен та Керкло розробили список із 35 стратегій критичного мислення, що поділяються на три підгрупи. Наводимо весь список із коротенькими поясненнями. Ви активно користуєтеся усіма 35 стратегіями?
A. Емоційні стратегії
1. Думати незалежно.
(Не приймати пасивно погляди інших, не піддаватися на маніпуляції).
2. Розвивати бачення егоцентричності та соціоцентричності.
(Зважати на суб’єктивну похибку у мисленні, коли наші особисті думки відрізняються від реальності. Соціоцентризм – це погляди певної групи, що також відрізняються від реальності).
3. Тренувати чесність мислення.
(Ставити себе на місце іншого, здатність визнавати власні помилки і пам’ятати про них).
4. Досліджувати думки, що стоять за почуттями, та почуття, що стоять за думками.
(Усі людські почуття будуються на думках і навпаки. Змінивши думки, можна повпливати на відчуття, а змінивши відчуття – на думки).
5. Розвивати інтелектуальну скромність та зважені судження.
(Слід реалістично оцінювати рівень своїх знань).
6. Розвивати інтелектуальну хоробрість.
(Не боятися непопулярних ідей, не приймати загальновизнані думки без критики).
7. Розвивати інтелектуальну добросовісність та доброчесність.
(Послідовно дотримуватися інтелектуальних стандартів).
8. Розвивати інтелектуальну наполегливість.
(Боротися з білими плямами, невирішеними питаннями, не відступати від задуманого).
9. Розвивати впевненість у розумі.
(Розуміти, що саме завдяки необмеженому розуму можна досягти найкращих результатів).
Б. Когнітивні стратегії – макро-вміння
10. Покращувати узагальнення, уникати надмірного спрощення.
(Не забувати про винятки, спрощувати необхідно, але не можна допускати надмірності).
11. Порівнювати аналогічні ситуації: застосовувати досвід до нових контекстів.
(Слід у різні способи аналізувати інформацію і досвід, щоб могти зіставити з іншими прикладами).
12. Розвивати перспективу: створювати та досліджувати погляди, аргументи або теорії.
(Аналізувати якомога більшу кількість альтернативних підходів).
13. Висвітлювати питання, висновки, погляди.
(Максимальна ясність полегшує дискусію, вирішення та верифікацію).
14. Висвітлювати та аналізувати значення слів та висловлювань.
(Таким чином підсилиться ясність аргументації).
15. Розвивати критерії оцінки: висвітлювати цінності та стандарти.
(Чіткість процесу оцінювання покращує сам процес).
16. Оцінювати надійність джерел інформації.
(Зважати на альтернативні джерела, порівнювати і перевіряти їхню надійність).
17. Глибоко піддавати сумніву: порушувати та досліджувати основні питання.
(Зважувати різні аспекти і те, що за ними стоїть).
18. Аналізувати та оцінювати аргументи, інтерпретації, погляди, теорії.
(Використовувати аналітичний інструментарій, особливо щодо альтернативних тверджень, які можуть виявитися правдивими).
19. Генерувати та оцінювати рішення.
(Слід мати кілька альтернативних рішень і вибрати найкраще).
20. Аналізувати та оцінювати дії або підходи.
(Перевіряти їх на практиці, аналізувати альтернативи).
21. Читати критично: уточнюючи та критикуючи текст.
(Зі здоровим скептицизмом, уточнювати усі аспекти перед судженням).
22. Слухати критично: мистецтво беззвучного діалогу.
(Ставити питання для уточнення).
23. Знаходити інтердисциплінарні зв’язки.
(Використовувати інструменти та інформацію з різних галузей науки).
24. Практикувати дискусію у стилі Сократа: висвітлюючи та піддаючи сумніву питання, теорії, погляди.
(Піддавати сумніву не для висміювання, а для максимального отримання інформації).
25. Аргументувати діалогічно: порівнюючи погляди, інтерпретації, теорії.
(Залучати максимально можливий обмін необхідною інформацією).
26. Аргументувати діалектично: оцінюючи погляди, інтерпретації, теорії.
(Оцінювати сильні і слабкі сторони протилежних точок зору).
В. Когнітивні стратегії – мікро-вміння
27. Порівнювати ідеї з реальною практикою.
(Мінімізувати відмінності між теорією і практикою)
28. Точно аналізувати мислення, використовуючи критику.
(Аналізувати мислення, розкладаючи його на елементи)
29. Помічати важливі збіги і відмінності.
(Ґрунтовно зіставляти і порівнювати).
30. Перевіряти та оцінювати припущення.
(Особливо власні, навіть якщо вони до душі).
31. Відрізняти актуальні та неактуальні факти.
(Відкидати ті, які не стосуються питання).
32. Робити правдоподібні узагальнення, передбачення та інтерпретації.
(Це запорука зважених висновків).
33. Надавати аргументи, оцінювати докази та припущення.
(Аргументація, докази та припущення мають бути достатніми)
34. Розпізнавати суперечності.
(Відрізняти взаємовиключення та взаємодоповнення).
35. Досліджувати підтекст та висновки.
(Приймаючи висновки, приймати також і їхній підтекст).
