Біла Криниця після чорної навали: як відновлюють звільнену Херсонщину
На звільнених від росіян територіях України завжди дуже багато роботи. Окрім відновлення зруйнованої інфраструктури доводиться практично з нуля запускати державні сервіси, адже через бойові дії знищується величезна кількість документів і баз даних. Для того, щоб українці могли відновити документи, органи місцевого самоврядування працюють на межі можливостей. Про те, як український закон повертається на деокуповані території, – у сьогоднішньому матеріалі з Херсонщини.
Анастасія Кована.
Найгарячіше в селищі Біла Криниця і навколишніх селах Великоолександрівської громади на Херсонщині було в перші дні окупації і трохи згодом, коли росіян вдалося відігнати до річки Інгулець. Тоді загарбники рівняли все, що тільки можна, з землею. А з майже двох тисяч мешканців Білокриницького старостату на шість населених пунктів в окупації залишилось не більше трьохсот.
9 березня 2022 року орки – так місцеві називають російських окупантів – пішли на Велику Олександрівку, а вже 10 березня зайшли до Білої Криниці з боку села Давидів Брід.
«Орки переночували тут, відкрили всі магазини, спустошили їх, залишили людей без нічого і поїхали далі на Кочубеївку. Довгий час після того росіян не було, вони базувались у Кочубеївській громаді. І лише після того, як наші хлопці відігнали їх до річки Інгулець, села нашого старостату знову опинилися під постійними обстрілами. Росіяни тоді, як побачили наш елеватор, подумали, що тут місто, хотіли його захопити. Але завдяки Збройним Силам України їх прогнали звідси», – згадує Анастасія Кована, в. о. старости Білокриницького старостату, начальниця ЦНАП Великоолександрівської селищної громади.
Зруйнований будинок у Білій Криниці.
Окупанти кинули навколишні села напризволяще. Навіть не стали призначати в Білій Криниці гауляйтера (голову місцевої окупаційної адміністрації) і займатися, як по всій Херсонщині, початком нового навчального року 1 вересня 2022 року. Чи то не захотіли, чи то їм тут було не до того… Щоправда, до тодішнього старости селища російські військові вдиралися, приходили до його кабінету, зачиняли на деякий час, а потім відпустили. Невдовзі після того він звільнився.
Зруйнований російськими окупантами пам’ятник загиблим у Другій світовій війні в Білій Криниці.
Оскільки переважна більшість місцевих виїхали з окупації, а російські загарбники проявляли мало зацікавленості Білою Криницею, охочих співпрацювати з ними тут не знайшлося. За словами Анастасії Кованої, вже після звільнення від окупації українські правоохоронці ретельно перевірили місцевих щодо ймовірної співпраці з ворогом, але жодного колаборанта в Білій Криниці так і не виявили.
Сама Анастасія вісім місяців тоді не була вдома, а повернулася невдовзі після звільнення Білої Криниці і Великої Олександрівки 4 жовтня 2022 року. Починала з виїзних прийомів Центру надання адміністративних послуг і представників селищної ради, — питали, чого найбільше потребують люди. А з 1 грудня 2022 року, невдовзі після звільнення всієї правобережної частини Херсонської області, зокрема, всього Бериславського району, представники місцевої влади змогли повернутися додому на постійній основі і поступово відновили роботу всіх найнеобхідніших служб.
Зруйнований росіянами будинок у селищі Кар’єрне.
Разом із Анастасією на свої робочі місця повернулися й всі співробітники ЦНАПу. Роботи їм після звільнення додалося: адміністраторам довелося відновлювати доступ до старих реєстрів і запроваджувати нові затребувані послуги – насамперед, для ВПО. Що не дивно: після свого звільнення Великоолександрівська громада прихистила багатьох мешканців ще небезпечніших, а також досі окупованих регіонів Херсонщини.
У перші місяці реєстри працювали погано, потік людей і навантаження на кожного адміністратора були шалені, доводилось витрачати багато часу на кожне звернення. Це мало залежало від роботи якогось конкретного ЦНАПу, бо такі проблеми тоді були по всій країні. Однак із поставленими завданнями у Великоолександрівській громаді впоралися.
У Білій Криниці мешканці відновлюють свої будинки.
«ЦНАП був найпершою структурою, яка відновила свою роботу на території громади. Згодом нам вдалося подолати кризу, покращився доступ до реєстрів, ми внесли до них велику кількість документів щодо реєстрації нерухомого майна. Завдяки цьому могла працювати комісія з пошкодженого майна. Ми стали однією з перших громад, якій вдалося задовольнити потребу населення за програмою «єВідновлення», – каже Анастасія Кована.
Повертатися додому мешканці Білої Криниці і навколишніх сіл почали одразу після звільнення. Згодом таких людей ставало дедалі більше. Найбільше постраждали від російських окупантів помешкання в селах Білоусове, Первомайському, є пошкоджені будинки в селищах Кар’єрне і самій Білій Криниці. Місцеві згадують: у разі прильоту по якійсь із вулиць пошкодження потім виявляли ледь не в кожному дворі.
Але невдовзі після звільнення правобережної частини області люди почали відновлювати свої будинки. У кого все в порядку з документами, – одразу все оформлювали і отримували компенсації від держави. Хтось не став чекати допомоги і робив усе власними силами. Багатьом також допомагали і продовжують допомагати благодійні організації.
«У когось будинок пошкоджений від 10% до 40%, а у когось від 40 до 100%. У нас ведуться обстеження і нема випадку, щоб про якесь село чи про якусь вулицю забули. Є організація, яка допомагає з відновленням, її представники продовжують у нас працювати. Тож навіть ті люди, які з якихось причин ще не повернулися додому, можуть розраховувати на підтримку. Однак у цієї організації є умова: після відновлення будинків люди обов’язково повинні там проживати», – каже Анастасія Кована.
Квитанція про сплату за електроенергію в зруйнованому росіянами будинку в Кар’єрному.
У Великоолександрівській громаді окупанти повністю зруйнували село Білогірка, багато руйнувань було в сусідньому Давидовому Броді. Тут теж триває відновлення, а частина людей з повністю зруйнованими будинками, яким вдалося оформити всю документацію, вже отримали сертифікати на придбання собі нового помешкання.
Троянди на тлі криниці в селищі Кар’єрному.
За словами Анастасії Кованої, і зараз до ЦНАПу звертається багато людей з Давидового Броду і сусідніх сіл, дехто досі оформлює документи, знищені разом із будинками. Багато людей звертаються для реєстрації статусу ВПО, отримання витягу з державного земельного кадастру, місця реєстрації, для переоформлення спадщини. Місцевий ЦНАП надає послуги не лише мешканцям самої Великоолександрівської громади, а й усіх сусідніх – Бериславської, Борозенської, Високопільської, Калинівської. Водночас Анастасія нагадує, що деякі адміністративні послуги можна надавати виключно мешканцям своєї громади – приміром, з реєстрації місця проживання або соціальні послуги. Тож про повноцінний доступ до державних сервісів, як і повернення до тихого життя, до перемоги України не йдеться.
Автор: Олег Батурін.
Усі фото автора.
Оригінал статті на сайті Українського кризового медіа центру українською та англійською мовами.
Здійснено в рамках проєкту за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Читайте також інші матеріали із рубрики “Голоси регіонів“
