Америку часто називають плавильним казаном (melting pot), мовляв, у Новий світ з’їхалися представники різних етносів, рас і культур, де в метафоричному казані утворили нову ідентичність. Центральна Європа, що завжди була перехрестям різних шляхів, також може похвалитися великим різноманіттям. І у цій частині світу є свій аналог плавильного казана – боґрач. В Україні часто думають, що боґрач – це така угорсько-закарпатська страва, однак, насправді, боґрач з угорської – казан, а повна назва страви – гуляш-боґрач, тобто гуляш з казана. 

Для того, щоб гуляш у боґрачі вийшов смачним, використовують три види м’яса і багато спецій. Шматки м’яса не перемелюють на фарш, і вони зберігають свій особливий смак, а юшка вбирає нотки з усіх інгредієнтів. Саме такою, як на мене, повинна бути політика у справах нацменшин. Усі ми варимося в одному боґрачі, але усі ми повинні зберігати свої особливості. У нас різна історія, різна культура, різне походження, але у цьому різноманітті і криється наш смак.