Деколонізація мови
Окупація авжеж позначається на мові окупованих. За мовою можна простежити історію поневолення, його особливості і наслідки для суспільства. Наприклад, за абревіатурою “ВУЗ” криється багатовимірна радянська політика геноциду та зросійщення. Вона, зокрема, полягала в максимальному наближенні української мови до російської. Так “высшее учебное заведение” в українському варіанті стало “вищим учбовим закладом”, незважаючи на очевидну штучність слова “учбовий”. Пізніше “ВУЗ” декомунізували, він став ВНЗ (вищий навчальний заклад), а від 2018 року – ЗВО (заклад вищої освіти).
Проте досі можна почути та прочитати і “ВУЗ”, і “ж/д вокзал” (железнодорожный), але також і страшніші слова, як “куркуль” чи “буржуй”. Використовуючи їх, ми мимоволі продовжуємо колективізацію і класову боротьбу. Так само засилля кримінального жаргону – теж слід тоталітарних злочинів СРСР, який відправляв величезну кількість людей до тюрем і таборів, звідки в суспільство проникала відповідна мова, а часто й ментальність. Масштаб цього впливу видно на популярності російського злодійського слова “лох” (жертва злочину) та цілої радіостанції “блатної музики”, яка припинила мовлення зовсім недавно.
*на обкладинці використана ілюстрація Нікіти Тітова
