Депортація кримських татар

18 травня 1944 року розпочалася депортація кримських татар із Батьківщини в Узбекистан, Казахстан, Таджикистан і Росію. За офіційними даними, протягом року допотовано бл. 200 000 осіб, з яких від голоду і хвороб у першу ж зиму 1944 – 1945 років загинуло бл. 20%. У 1944 – 1948 роках у Криму було зросійщено назви у бл. 80% топонімів, що мали кримськотатарське походження.

За твердженням різних істориків, зокрема Валтера Коларца, депортація кримських татар у 1944 році була завершальним актом російської колонізації Криму, що розпочалася у 1783 році. Прикметно, що офіційним приводом до виселення стала «колаборація» кримських татар із нацистами. Їх називали «народом-зрадником». Тобто Сталін проводив «денацифікацію і демілітаризацію». Колонізаційні та геноцидні методички Росія з того часу не змінила.