У 2019 році турбота про екологію вже вважається чимось більшим, ніж правилом хорошого тону. Радше, обов’язком кожного, хто піклується про місце, у якому живе. Про це нагадує фільм «Дім», знятий, між іншим, майже десятиліття тому. Це не просто документальне кіно, яке повчає і присоромлює глядачів через те, що вони не дбають про навколишнє середовище. Це – рефлексія про наслідки бездумного споживання, про наростання темпів розрухи і підсвідому тягу людей до самознищення.

Ян Артюс-Бертран зняв науково-популярне попередження, антиутопію чи навіть фільм-катастрофу, який не просто проганяє неприємні картини перед очима, а ставить запитання: чому увесь цей відеоряд – це наші реалії? Заради чого за якихось чотири десятиліття люди винищили і зіпсували природні ресурси? У той час, коли люди в агонії, Земля залишається прекрасною. Щоправда, ця краса сусідить з виснаженими ландшафтами і мегаполісами. Можливо, ті ж екологічні проблеми – це просто захисна реакція планети та людську діяльність? І вона сприймає нас як мікробів на своєму тілі? У «Домі» немає медійних облич, вражаючих спецефектів і відомих саундтреків. Тут – зйомка з висоти пташиного польоту і покадрова медитація. З обов’язковою практичною роботою опісля перегляду.