Дюнкерк. До чого тут туман?
Усі ви чули слово Дюнкерк.
Хтось знає, що там відбувалось. Хтось бачив фільм. Хтось читав Вікіпедію, а хтось просто не розуміє, про що йде мова.
Тому сьогодні ми поговоримо саме про нього.
Дюнкерк, битва за Дюнкерк, Дюнкеркська евакуація, перший тотальний військовий кошмар союзників у Другій світовій війні в травні 1940 року. На трикутнику біля порту Дюнкерк площею в 110 км2 Вермахт затиснув Британський експедиційний корпус, французькі та бельгійські війська загальною кількістю приблизно 40 дивізій. Дивізія = від 10 000 до 25 000 військових. Дюнкерк для західних союзників це, як для нас Іловайськ, тільки *100. Сотня пекельних Іловайськів, затиснутих між морем танковими дивізіями, артилерією і Люфтваффе. Дюнкерк це розгром Франції та вилучення Британії з війни на континенті. Дюнкерк це глобальна деморалізація військ противника та пропагандистська істерія в Німеччині. Колапс. Поразництво французького генералітету. Але водночас і rise of Черчилля, який став прем’єр-міністром Британії 10 травня 1940 року, саме в той день, коли Німеччина атакувала Бельгію та розпочала наступ на Францію.
Фото: www.ecpad.fr
То що ж призвело до такої рішучої катастрофи союзників на початку 2 світової війни?
Як не дивно, це дві речі: туман і тупість континентальних союзників Великої Британії. Ні, текст не про чергове насміхання над армією під білим стягом. Іронічно, що саме під час цієї битви, французькі війська на певних ділянках фронту демонстрували неабияку стійкість і героїзм, чого не можна сказати про їхній уряд та військове командування.
Туман
Отже, 10 січня, саме в той день, коли Гітлер віддавав наказ розпочати наступ на Францію 17 січня 1940 р. через Нідерланди і Бельгію, німецький військовий літак, що летів з Мюнстера до Кельна, збився з курсу через туман і хмарне небо і змушений був зробити екстрену посадку поблизу Мехелена-ан-де-Маас. У літаку був майор Гельмут Райнбергер, провідний штабний офіцер Люфтваффе. У його портфелі був німецький план наступу на Заході зі всіма картами. Фіаско? Безперечно. Так от, коли бельгійські солдати наблизились до літака, Гельмут почав тікати в найближчі кущі та палити всі карти і плани. Чим, звісно, підвищив інтерес до них з боку бельгійських військових. Вогонь, звісно, затоптали і врятували велику частину документів. Але це ще не кінець. Ви готові? Наберіть іприту в груди. Коли його завели в найближчі казарми і почали допитувати, в момент коли бельгійські офіцери відвернулись, він викинув велику частину документів в грубку. Частину намагався навіть з’їсти. Уявляєте рівень бельгійських армійських вмінь та навичок? І це при тому, що Гітлер уже кілька місяців концентрував свої війська на периметрі нідерландського та бельгійського кордонів. Але кого хвилюють такі дрібниці? Тим не менш, із грубки теж вдалось щось врятувати, але, звісно, цього вже було замало, щоб скласти повну картину наступу.
Але повернімося до нашого офіцера Люфтваффе. Так от, такою своєю непрофесійною поведінкою він обґрунтовано підвищив статус і справжність тих документів, які він перевозив. Звісно, легко зараз вживати термін «непрофесійною», тим не менш йому варто було просто безапеляційно заявити, прикинувшись переляканим дурником, що це справжні плани наступу на Францію через вашу територію, і ці ідіоти точно би подумали, що їх годують дезою. Проте хоч тут вони не підвели. Зрозумівши, що доки реальні, але, одночасно втративши їхні складові частини, міністр закордонних справ Бельгії Поль Анрі Спаак почав тупо брати на понт Гітлера, що типу ми все знаємо, вас деанонімізовано, хендехох, всі справи. Проте очікувано Гітлеру було абсолютно начхати, що думає про нього його майбутня жертва. Його хвилювало лиш одне, чи вдалось їм отримати реальні плани наступу чи ні. Чи вдалось їхньому офіцеру знищити документи чи ні. І хоча з різних каналів до нього доходила інфа, що доки були критично пошкоджені та не відображають всієї картини наступу, Гітлер вирішив перестрахуватися і скасувати цей план.
Та водночас це запустило відлік до фази – Дюнкерк.
Початковий німецький план наступу на Заході («Fall Gelb» — «Жовтий план»), який в січні потрапив до рук бельгійців і, як гадали в Гітлера, став відомим французам і англійцям, було кардинально змінено. План «Гельб» був нашвидкоруч склепаний восени 1939 р. штабом ОКВ під тиском Гітлера. Це був видозмінений варіант «Плану Шліффена», який передбачав основний наступ німців правим флангом через Бельгію та північну Францію з метою захоплення континентальних портів на Ла-Манші. Він мало чим відрізнявся від відомого «Плану Шліффена», якому в 1914 р. мало що забракло втілитись у життя, який не лише мав забезпечити захоплення портів на Ла-Манші, але й уможливив би здійснити масштабний обхідний маневр, завдяки якому праве крило німецьких армій пройшло б через Бельгію і північну Францію та через Сену, під Парижем повернуло б на схід і таким чином оточило та знищило залишки французьких військ.
Навіть ще до випадкового захоплення плану «Гельб», союзники допускали розвиток саме таких наступальних дій нацистів, і 17 листопада на засіданні Вищої військової ради союзників у Парижі було схвалено «План-D», який у разі наступу Німеччини через Бельгію передбачав негайне відправлення 1 та 19 французьких армій, а також британського експедиційного корпусу до головної бельгійської лінії оборони, яка була залишками оборонної лінії Брабант часів наполеонівських воєн, уздовж річок Діль і Маас, від Антверпена через Льовен, Нюмар та Живе до Шарлевіль-Мезьєра. Також наприкінці листопада союзники додали до плану пункт про швидке пересування 7 армії генерала Анрі Жиро на узбережжя Ла-Маншу на північ від Антверпена на допомогу нідерландцям, якщо напад буде здійснено також на Нідерланди. Тому спроба нападу німців через Бельгію в обхід лінії Мажино одразу мала наштовхнутись на рішучий спротив союзників, 22 бельгійських дивізій і 10 нідерландських.
Тобто що ми бачимо? Абсолютно лінійний план наступу нацистів. І абсолютна лінійна відповідь на нього союзників. Усе просто. Усе зрозуміло. Перший контакт, нова лінія фронту, окопна війна 2.0, Сомма 2.0, Верденська м‘ясорубка 2.0, хімічна війна при Іпрі 2.0. Люди ж ідіоти і рідко коли вчаться на власних помилках.
І тут на арену виходить пан Еріх фон Манштейн, начальник штабу групи армій «А», якою командував генерал-полковник фон Рундштедт. Манштейн був напрочуд обдарованим офіцером. Уроджений Левінскі, походив з пруського аристократичного роду. Родина його батька мала кашубські шляхетські корені з герба Бохвіч. Кашуби це західнослов’янський народ, який проживає в північно-західній Польщі.
Що пропонує Манштейн? Аби уникнути фронтального зіткнення і водночас заманити британські та французькі війська, які швидко просуватимуться вперед, у пастку, генерал запропонував завдати основний удар по центру фронту, через Арденни, масованими бронетанковими військами, які потім форсують Маас на північ від Седана, прорвуться на відкритий простір і швидким темпом рушать до Ла-Маншу в район Аббевіля. Командир сухопутних військ і начштабу Гальдер і Браухіч спочатку були рішуче проти цього плану, бо якщо і уявити найгіршу місцевість для пересування такої кількості танків, то це будуть Арденни. Гірський масив та ліси не найкраща територія, якою варто пересуватись танками.
Та рішучому Манштейну вдалось донести до Гітлера свій плян. Оскільки Адольф завжди любив сміливих і винахідливих офіцерів свого штабу, врешті-решт, він погодив його.
І це був тотальний успіх.
10 травня на фронті 280 км від північного моря до лінії Мажино нацистські війська перетнули кордон 3 країн (Бельгії, Нідерландів, Люксембургу).
Джерело мапи – Вікіпедія
14 травня, 5 день операції, виявився фатальним для союзників. Небачена в історії воєн за розмірами, концентрацією, мобільністю та ударною силою танкова армія захопила чотири плацдарми на правому березі р. Маас між Дінаном і Седаном, а також трьома колонами швидко здолала спротив 9 та 2 армій французів. Серед цих колон був 15 танковий корпус генерала Германа Гота, однією з двох дивізій якого командував майбутній «Лис пустелі», Ервін Роммель.
Свій основний удар вони завдали саме в районі Седана.
Уранці 14 травня дві танкові дивізії 19 бронетанкового корпусу Гайнца Гудеріана проскочили поспіхом наведеним понтоном через Маас і завдали удару на західному напрямку. Надвечір німецький плацдарм поблизу Седана розтягнувся на 50 км завширшки і на 25 завглибшки, а французькі війська на життєво важливих ділянках фронту були розбиті вщент та безладно відступали. Французько-британська армія на півночі та 22 бельгійські дивізії опинились перед загрозою оточення.
Джерело мапи – Вікіпедія
А потім нацисти захопили форт Ебен-Емаель, який розташовувався на перетині річки Маас та каналу Альберт. Цю сучасну стратегічно важливо розташовану фортецю як союзники, так і німці вважали найбільш неприступною фортифікаційною спорудою у Європі. Потужнішу за всі французькі споруди на лінії Мажино і німецькі на Західному валу. Ви спитаєте, як? Дуже просто. У 1939 вони тупо збудували її макет і тренували на ньому 800 добірних гірських піхотинців. А під час справжньої атаки 80 найкращих із них просто спустилась на планерах на дах фортеці, заклали в гарматні башти спеціальну кумулятивну вибухівку, яка не тільки вивела їх із ладу, але і спричинила пожежу. 1200 захисників фортеці здалися в полон.
Тупість
Така рішуча операція нацистів переконала союзників, що зараз, як і в 1914 році, німці завдадуть головного свого удару на правому фланзі з території Бельгії по лінії Діль від Антверпена до Намюра, і що вони належно підготувались до цього. Саме на це і розраховували німці. Саме тепер стало можливо розпочати реалізовувати план Манштейна і добити їх по центру.
7 танкових дивізій перетнули Арденни і тупо розвальцювали лінію оборони союзників ущент. За ними пішли бомбардувальники, десант. І все це вже ЗА лінією Мажино. Уявіть, ви сидите в найзахищеніших бункерах, в найпотужніших дзотах, в одній з найбільших ліній оборони світу – Мажино, а вам в тил ніжно, як вакцина в тіло антивакса, входять 7 танкових клинів, кожен з яких з дивізію, плюс піхота, авіація. І це всього на лінії в 480 км. Які ваші настрої? Що ви відчуваєте? Це був тупо крах. Генерали Вермахту були не менш шоковані, ніж генерали союзників.
15 травня о 8:30 Вінстона Черчилля розбудив дзвінок прем’єр-міністра Франції Поля Рейно, який просто сказав:
– Ми зазнали поразки. Нас перемогли.
5 довбаних днів
16 травня Черчилль вилетів до Парижа, коли нацисти були вже за 100 км на захід від Седана, і які швидко рухались відкритою місцевістю, залишеною без будь-якого захисту. Між ними і Парижем і між ними та Ла-Маншем не було нічого і нікого. Пустка. За день вони вийшли до Аббвіля, і капкан замкнувся.
Коли ж Черчилль спитав у Гамелена, командувача французької армії, чи є резерви для маневрів, той відповів – жодних.
Черчилль потім згадував, що це була одна з найбільших несподіванок у його житті. Після чого він подумав: «Навоювалися», – і полетів додому, щоб вже менше, ніж за тиждень, почати операцію «Динамо» з евакуації своїх військ, затиснутих в Дюнкерку.
Не менш шокованими були і генерали ОКВ і сам Гітлер. 17 травня в нього був фактично нервовий зрив, бо він не міг повірити, що такі території залишились просто незахищеними, і почав кричати, що союзники приготували їм другу Марну. Такого просто не може бути. Але, оскільки військами керувало французьке вище військово політичне керівництво того часу, то можливо в принципі було все.
Джерело фото – www.thoughtco.com
Єдина надія союзників вирватись із казана в Бельгії була в тому, щоб негайно повернути на південний захід, відірватися від 6 німецької армії, пробиватися через один з німецьких танкових клинів і об’єднуватись зі свіжими французькими силами, що рухались від Сомми на північ. Саме це й наказав зробити вранці 19 травня генерал Гамелен, якого вже ввечері того дня замінив генерал Макс Вейган, котрий скасував цей наказ. Вейган здобув великий досвід і авторитет під час Першої світової війни і у всьому хотів розібратись сам. І коли він за 3 дні дійшов до того самого висновку, було вже занадто пізно. Капкан стиснувся надто щільно, і якщо 3 дні назад такий прорив мав хоч якісь шанси на успіх, то тепер жодних.
ПРЕВІТ
Найбільший казан в дорадянську еру казанів.
Король Бельгії Леопольд РАПТОВО сепаратно капітулював. Фронт розвалився.
Сракапеклоад.
Люфтваффе посипає бомбами, топить кораблі. Артилерія посипає снарядами.
Французький уряд тікає в Бордо. Керівництво Францією перебирають Петен і Вейган, які безапеляційно капітулюють перед Гітлером.
Потім вже режим Віші. Фактично громадянська війна між вішістами та французьким Résistance, очолюваним де Голем. Але все це було потім.
А зараз, 24 травня, коли війська союзників вже змирились з тим, що вони всі трупи, Гітлер несподівано зупинив наступ танків. Чому він це зробив, суперечки тривають і досі, і це тема окремого тексту. Але факт той, що це відтермінування наступу допомогло організувати евакуацію військ з Дюнкерка і таким чином врятувати людей, а головне бойовий дух на острові. Важко собі уявити, які б це мало згубні наслідки для Британії, якби нацики там заутюжили 300к юнітів війська.
Джерело фото – historynewsnetwork.org
Тому який висновок, друзі? Помилки трапляються завжди і всюди. Помиляються всі.
Головне це реакція на помилку.
Ну і лінійні стратегії ведення війни скінчились вже тоді. Лінійність завжди = краху.
Щоб не бути лінійним, потрібні ресурси. В першу чергу, інтелектуальні.
Автор: Віктор Дацко, редактор сторінки історичного ютуб каналу «Історія без Міфів».
- Перевірте себе у квізах від Uchoose. 🥇
- Грайте у Першу політичну гру. 🗳
- Грайте у Антикорупційну інтерактивну гру “Непідкупність”. 💵
- Відкривайте нові терміни у #дваабзаци. 👈
- Читайте інші цікаві матеріали на нашому ресурсі. 📖
- Долучайтеся до наших сторінок у соцмережах Facebook, Twitter та Telegram. 👍
