Ефект ілюзорної правди
Ефект ілюзорної правди – це схильність вірити інформації, якщо її почули/побачили багато разів. По суті, це та сама максима про брехню, яка стає правдою, якщо її повторити тисячу разів, що її часто приписують Йозефу Ґеббельсу. Когнітивні психологи провели цілу низку експериментів, які довели, що повідомлення, почуте або прочитане багато разів, сприймається більш правдивим, ніж те, яке реципієнт почув/прочитав уперше. Тут задіюється імпліцитна пам’ять, що оперує інформацією, отриманою за допомогою неусвідомленого минулого досвіду. Цей механізм лежить в основі того, що звикли називати пропагандистським зомбуванням.
Ефект ілюзорної правди відкрили у 1977 році Лінн Гашер, Дейвід Голдштейн і Томас Топіно. Мозку простіше працювати зі знайомою інформацією, тому навіть якщо вона неправдива, ця інформація може переважити будь-які раціональні заперечення. Повномасштабна війна показала, що іноді навіть жорстока реальність не спроможна вибити ілюзорну правду. На щастя, така непробивна ілюзорність – нечасте явище, але воно існує. Коли вже несила триматися за ілюзорну правду під тиском багатьох реальних подій, на допомогу приходить конспірологія, яка може запропонувати найнеймовірніші аргументи.
*для обкладинки використана ілюстрація Нікіти Тітова
