Енантіосемія або антилогія – це мовне явище, під час якого одне слово (фраза) набуває різних, іноді протилежних значень. З часом одне значення може цілком витіснити інше.  Наприклад, слово «безцінний» у сучасній українській сприймається як «надзвичайно дорогий», хоча могло б трактуватися як «дуже дешевий», бо не має ціни взагалі. Найкраще енантіосемію видно на прикладі різних слов’янських мов, де одні і ті ж слова з часом набули різних значень. Чеською «черстві» означає «свіжий», «вонєті» – «пахнути»; російською «запамятивать» означає «забути»; польською «пукачь» означає «стукати» і т.д.

В Україні потужними локомотивами енантіосемії стали політики. Завдяки їм певні слова швидко набувають нових, часом протилежних значень. Віктор Ющенко любив повторювати фразу «любі друзі», і з часом вона почала означати його непотичне оточення, а не дорогих серцю приятелів. Віктор Янукович будував свою передвиборчу кампанію на гаслі «покращення вже сьогодні», тому слово «покращення» у його контексті набуло цілком протилежного значення – тотальна узурпація всього донецьким кланом та зубожіння. А от слово «зубожіння» – це уже з арсеналу Юлії Тимошенко. Вона значення цього слова довела до повного гротеску. І найсвіжіше поповнення: «дуже дякую» Володимира Зеленського. Первісне значення фрази – вираження великої вдячності – поступово витісняється нещирим і зверхнім способом закінчити розмову.