Індекс медіаграмотності

Видання «Детектор медіа» опублікувало результати комплексного дослідження «Індекс медіаграмотності українців 2020-2022». Вибірка – 1200 осіб з неокупованих територій (доросле населення, 18+).

Модель індексу медіаграмотності створено на базі концепції Лена Мастермана. Вона складається з 4 категорій: розуміння (уявлення про роль, вплив, роботу та регулювання медіа), використання (кількість та якість джерел інформації), цифрова компетентність (цифрові ЗМІ, цифрова безпека, створення власного контенту) чутливість до спотвореного медіаконтенту (дезінформації, фейків, маніпуляцій). У рамках 4 категорій є 42 питання, наприклад, чи знаєте ви, хто власник каналу, чи використовуєте двофакторну аутентифікацію, як саме ви перевіряєте інформацію на достовірність і т.д.

Дослідження проводилися у 2020, 2021 та 2022 роках, тому можна простежити динаміку. Протягом перших двох років простежувалася повільна тенденція до зростання індексу медіаграмотності. У 2020 році високий індекс показало 8% респондентів, вище середнього 43%, нижче середнього 33%,  низький 15%. У 2021 році цифри були такі: високий індекс – 10%, вище середнього 45%, нижче середнього 32%, низький 13%. Рік повномасштабного вторгнення суттєво покращив показники: високий індекс 31%, вище середнього 50%, нижче середнього 13%,  низький 6%. Таким чином високий та вище за середній індекс медіаграмотності тепер у 81% населення. Цей показник зріз на 26% за рік.

Якщо проаналізувати окремо 4 категорії, то найбільше зростання у «розумінні» (високий та вище за середній рівень +27%), «цифровій компетентності» (+13%) та «чутливості до спотвореного контенту» (+ 11%), категорія «використання медіа» суттєво не змінилася.

Респонденти з низьким рівнем медіаграмотності, як правило, старшого віку (42% – 56-65 років), із середньою освітою. Третина – мешканці сіл, третина з низьким рівнем достатку. Як правило, вони використовують одне джерело інформації (телевізор), не користуються інтернетом. 53% вважають, що дезінформація – не є актуальною проблемою, 42% не чули про маніпуляцію в медіа і 83% ніколи не перевіряють інформацію на достовірність.

Респонденти з нижче середнього рівня також переважно старшого віку (58% 46+ років), половина мають середню спеціальну освіту. Понад 60% з нижче за середній рівень доходів, користуються одним джерелом інформації. Майже половина вважає дезінформацію неактуальним питанням,  33% ніколи не чули про маніпуляції в медіа. 70% ніколи не перевіряють інформацію на достовірність.

Рівень вище середнього: переважно молодь та середній вік, краща освіта, порівняно з попередніми групами (39% вища освіта), середній рівень достатку. 32% вважають, що медіа формують порядок денний, привертаючи увагу до подій, 23% вважають, що контент ЗМІ впливає на їхні інтереси та цінності. 24% використовують понад три джерела інформації; 32% – два джерела новин. 96% користуються інтернетом майже щодня. 45% перевіряють інформацію на достовірність. 

Високий рівень медіаграмотності: 69% – до 45 років.  Це найбільш освічена аудиторія (60% вища освіта), 87% – мешканці великих міст; найвищий рівень добробуту. Ця група використовує найбільше джерел інформації. 42% – три й більше. 100% користуються інтернетом щодня. 67% перевіряють інформацію на достовірність.

Отже, рівень медіаграмотності залежить від віку, освіти, добробуту та місця проживання.  Вік і освіта впливають суттєвіше, ніж добробут та місце проживання. Ось як відрізняються показники групи 18-15 років: низький рівень 2%, нижче середнього 9%, вище середнього 46%, високий 43% та 65-65 років: низький 13%, нижче середнього 22%, вище середнього 47%, високий 19%.

У регіональному розрізі значних відмінностей нема. Північ (за рахунок Києва) більш медіаграмотна за решту регіонів: низький рівень – 2%, нижче середнього 21%. Найгірші показники у західному регіоні – 9% низький, 25% – рівень нижче за середній.

Жінки (вище середнього 35%, високий 7%) споживають інформацію з дещо більш диверсифікованих джерел, ніж чоловіки (вище за середній 31%, високий 4%).

Чутливість до спотвореного контенту найбільше залежить від освіти: вища освіта – високий рівень 39%, середня загальна – високий рівень 21%.   

У питаннях щодо ролі ЗМІ в суспільстві найбільша зміна трапилася серед тих, хто вважає, що основне завдання – розважати соціум. У 2020 році таких було 28%, у 2022 році – 12%. Так само сталася зміна в оцінці впливу медіа. У 2020 році 33% вказали, що медіа впливають на емоційний стан людей, у 2022 році цей показник зріс на 10%. Серед відповідей на питання, у чиїх інтересах працюють ЗМІ, суттєво зросла кількість тих, які вказали «в інтересах держави»: 8% у 2020 році й 31% у 2022 році.

Телемарафон «Єдині новини» викликає суперечливу оцінку в українському соціумі:

«61% аудиторії вважають формат телемарафону цілком виправданим під час війни, але разом з цим кожен другий українець (45%) схиляється до думки, що трансляція єдиної офіційної точки зору не є припустимою навіть у такий час. 70% констатують, що через брак різних точок зору на події в телемарафоні, вони шукають інформацію в інших джерелах».

Російський контент, прогнозовано втратив популярність в Україні. Російські опозиційні медіа (перестали дивитися 75%, 11% стали дивитися рідше). Російську популярну музику перестали слухати 69%, стали рідше слухати 21%, однак 9% в обох випадках ніяк не змінили свій рівень споживання. Популярність українського контенту, навпаки, зросла (почали чи стали споживати частіше 63%).

В оцінці достовірності новин також відбулися певні зміни. У 2020 році 32% оцінювали достовірність інтуїтивно, у 2022 році таких стало 18%. Репутацію ЗМІ як запоруку достовірності у 2020 році вказало 23%, у 2022 році таких стало 43%. У 2020 році 11% довіряли усій інформації, поки не з’являлося спростування, у 2022 цей показник упав до 5%. У 2020 році тільки 42% ніколи не перевіряли інформацію, у 2022 таких 31%.    

За рік повномасштабної війни метод підтвердження новини в інших ЗМІ зріс від 32% до 68%, довіра до інформації від українських органів влади – з 20% до 43%.

Результати дослідження показали, що повномасштабна війна стала успішним каталізатором покращення медіагігієни українського суспільства, відбулися суттєві зміни, однак до повністю медіаграмотного суспільства Україні ще далеко.  

Ознайомитися з усіма даними дослідження можна тут: https://detector.media/doc/images/news/58855/ua_report_medialiterasy_index-dm_20-21-22_final.pdf

 

---

*на обкладинці ілюстрація Нікіти Тітова