Інформаційний кошик під час широкомасштабної війни

Широкомасштабна війна серйозно вплинула на медіаландшафт України. По-перше, в телеефірі запровадили політику одного голосу і більшість новинних служб об’єднали в телемарафон «Єдині новини». По-друге, в умовах динамічного і часто трагічного розвитку ситуації, шалено зріс запит на інформацію. У липні КМІС на замовлення ОПОРИ провів соціологічне дослідження, яке проливає світло на те, які саме зміни відбулися в інформаційному кошику українців.

Опитування проводилося серед респондентів віком від 18 років на територіях, які Україна контролювала станом на 23 лютого 2022 року, однак в дослідженні не взяли участь люди, які з того часу евакуювалися в інші регіони або виїхали за кордон. Метод: телефонне інтерв’ю з використанням комп’ютера; вибірка – 1000 учасників, похибка до 3,4%.

Дослідження показало, що телевізор як джерело інформації поступився лідерськими позиціями інтернету. 59% респондентів до топ-2 джерел інформації зараховують соціальні мережі (а загалом за останні 7 днів отримували інформацію з них 69%). «Єдині новини» зараховують до топ-2 джерел інформації 43% (загалом його дивилися 57%).

Соцмережі цінують за зручність (36%), різні точки зору (24%), оперативність (20%), хоча достовірність вказують тільки 26%. У «Єдиних новинах» зворотні показники: достовірність (68%), зручність (13%), різні точки зору (6%), оперативність (10%).

88% респондентів користуються інтернетом, зокрема 79% роблять це щодня або майже щодня. Серед соціальних мереж найпопулярніші Telegram, YouTube, Facebook. 41% сумарного часу споживання новин українці використовують на Telegram, 37% – на YouTube, 12% – на Facebook, 6% – на Viber.

62% надають перевагу коротким відео; 61% – коротким інформаційним повідомленням. Лонгріди цікавлять тільки чверть українців.

Зберігається вікова різниця, зумовлена різною технічною грамотністю і забезпеченням смартфонами. Загалом 75% українців мають смартфон, але серед молоді до 30 років це 96%, а серед осіб віком 60+ років – 49%. У першій групі 87% зараховують соціальні мережі до топ-2 своїх джерел інформації, а 28% – «Єдині новини», а в другій ці показники, відповідно, 34% і 61%.

Також є певна різниця у популярності соцмереж серед мешканців сіл і великих міст (49% і 67%).

Телемарафон «Єдині новини» має найвищий рівень довіри – 57% (не довіряють йому 6%).

Політику одного голосу у телеефірі схвалюють 65% респондентів, засуджують – 17%. Водночас 60% вважають, що на телебаченні потрібна обґрунтована критика влади. 

Російські джерела інформації все ще привертають увагу 13% українців, але з них 89% пояснили це тим, що хотіли перевірити, як інформацію подають в Росії і лише 2% сумніваються в українських джерелах. 

16% українців вважають, що російські ЗМІ дають альтернативний погляд для балансу, але для 77% інформації з українських ЗМІ достатньо для повноти картини.

Серед користувачів соціальних мереж 39% підписані на офіційні канали органів влади та посадовців. 48% – на президента, 17% – на ЗСУ, 9% – на Олексія Арестовича, 6% – на Валерія Залужного, 5% – на Віталія Кіма.

Респондентів також попросили назвати 5 «лідерів думок». 56% змогли навести принаймні одне прізвище. Володимира Зеленського назвали 29%, Олексія Арестовича 14%, Олега Жданова 12%, Валерія Залужного і Сергія Притулу – по 9%, Віталія Кіма і Михайла Подоляка – по 4%, Олексія Резнікова, Дмитра Гордона і Юрія Бутусова – по 3%.

Проведене дослідження показало справді важливі зміни в інформаційному кошику українців:

– більше інтернету і короткої форми;

–більше критичного ставлення до інформації;

– суттєва увага до офіційних джерел;

– значне падіння інтересу до російських джерел.

Домінування мережі Telegram несе потенційні загрози, оскільки російські агенти впливу використовують цей інструмент доволі активно. Тут багато анонімних каналів.

Серед лідерів думок високі показники популярності в осіб, що часто коментують перебіг бойових дій. Вони навіть обігнали в популярності головнокомандувача Залужного, який з об’єктивних причин не має часу займатися ефективною комунікацією.