Коли дві або більше мови вживаються на одній території, з’являється вона – мовна інтерференція, тобто вплив однієї мови на іншу (взаємний). Контакт мов може мати абсолютно різні наслідки – від незначних запозичень до утворення «суржиків» або нових мов. Українська й угорська на теренах Закарпаття контактували століттями і не стали винятком. У тамтешніх українських діалектах з`явилося багато запозичень з угорської, які так сильно дивують незрозумілістю українців з іншого боку Карпат: парадички (помідори), крумплі (картопля), ковдош (жебрак), бовт (магазин)… список можна продовжувати довго.  Але сьогодні я хочу розповісти про моє улюблене слівце з молодіжного жаргону.

Коли юний або й не дуже закарпатець бачить якусь річ, що йому подобається, він, імовірно, означить її за допомогою прикметника «фосий». Також побутує прислівник «фосо» і подальші варіації, на кшталт «фосяцький», «фосяк». Слово «фосий» також походить з угорської, але з доволі сильного «fasz», еквіваленту нашого слова на три букви. Угорський вульгаризм пройшов крізь сито мовної інтерференції і в українській позбувся своєї грубості і табуйованості (хоча і ріже вухо тим, хто знає угорську). Це угорське слово допомогло урізноманітнити молодіжне «класний/класно», збагатило регіональний молодіжний сленґ. Отже, буває і так, що завдяки мовним контактам грубощі вивітрюються і пом’якшуються, діалог стає привітнішим, а саме таким він і має бути.