Ісаак Мазепа

16 серпня 1884 року на Чернігівщині народився Ісаак Мазепа – український громадський і політичний діяч. Навчався в Петербурзі, працював у Катеринославському земстві (сучасний Дніпро), був одним із лідерів Української соціал-демократичної робітничої партії. У часи УНР був міністром внутрішніх справ, прем’єр-міністром (серпень 1919 – травень 1920), міністром земельних справ (травень – червень 1920). На еміграції з 1948 по 1951 очолював уряд УНР в екзилі.

У вересні 1948 року він склав меморандум до генсека ООН, у якому описував реальний стан України під радянською владою, зустрічався з Вінстоном Черчиллем, добивався, щоб українці мали своє представництво у майбутній Раді Європи, намагався налагодити співпрацю між українськими православними та греко-католиками, виступив свідком на процесі у справі вбивства Симона Петлюри, вів активну діяльність, а тому за ним стежила радянська розвідка (про що свідчать архівні документи). Помер у 1952 році.