Казус музичної академії

Керівництво Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського не хоче перейменовувати заклад освіти. Прихильники статус-кво апелюють до того, що Чайковський – це «світове ім’я» або ж починають вишукувати у композитора українське коріння та українські мотиви у творчості. Насправді ж, ідеться про банальний апаратний страх змін, переплетений із малоросійськими комплексами. Бо Московська музична державна консерваторія також носить ім’я цього російського композитора.

У контексті цієї історії згадується Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча. Після вимоги перейменуватися, закладеної у законі про декомунізацію, акціонери вирішили «переназвати» завод на честь металурга Зота Ілліча Некрасова. Таким чином священна комуністична назва залишилася формально тією ж. З комбінатом було просто, бо йшлося всього про ім’я по батькові, а у назві музичної академії фігурує прізвище й ініціали композитора, тому тут місця для маневру нема. Хіба хтось із вченої ради змінить ім’я, прізвище і по батькові та назве академію на свою честь.