Казус Telegram
Важко собі уявити таку ситуацію, щоб, наприклад, під час Другої світової більшість британців черпали новини з інформаційного джерела, яке створив німець, який хоч і емігрував, але його продукт також успішно використовують у Німеччині. У нас зараз приблизно така ситуація з “Telegram”. За даними “ОПОРИ”, 73% українців отримують інформацію із соцмереж, із них 78% – зі згаданої платформи.
Засновник “Telegram” Павєл Дуров – росіянин, який зараз поневіряється різними країнами, але в Росії його творіння спокійно діє. На цей казус звертають увагу різноманітні активісти, на кшталт “Крємлєграму”, групи, яка вивчає безпеку “Telegram” і його потенційні зв’язки з Кремлем. Очільник ГУР МО Кирило Буданов прямо називає творіння Павєла Дурова загрозою національній безпеці.
КМІС провів дослідження щодо того, як українці ставляться до можливого державного регулювання чи навіть заборони “Telegram” в Україні.
Подібні кроки українська влада вже робила. У 2017 році під повну заборону потрапили “Вконтакте” (до слова, також творіння Дурова), “Одноклассники” та “Яндекс”. Ці сервіси мали чималу авдиторію, але значно меншу, ніж “Telegram” зараз. Також жоден із них не був основним джерелом інформації в Україні.
Тодішні заборони українці сприйняли доволі негативно. За даними того ж КМІС, навіть у 2020 році, через три роки після запровадження заборони, 53% українців вважали цей крок помилкою, а рівень підтримки рішення сягав усього 29%.
Після обмежувальних заходів у 2017 році авдиторія “Вконтакте”, “Одноклассников” та “Яндекса” в Україні суттєво впала, але найбільш уперті продовжили ними користуватися через VPN.
Українцям обмежувальні кроки не подобаються навіть у контексті повномасштабної війни. Станом на 2024 рік 49% вважають активне регулювання державою інформації в інтернеті обмеженням прав і свобод громадян, а 44% – визнають як необхідні дії для захисту держави.
Повертаючись до найсвіжішого опитування КМІС із початку вересня 2024 року, перше питання стосувалося оцінки серйозності загрози соціальних мереж для безпеки України як потенційного джерела поширення російської пропаганди.
Відповідь «одна з найбільших загроз» дали 33% респондентів, 38% визначили її як «досить серйозна загроза, хоч і не найбільша» (разом 71%).
18% вважають, що це «не особливо серйозна загроза, хоча певну шкоду вона завдає», а 5% не вбачають у соцмережах жодної загрози. Важко відповісти – 6%.
У регіональному розрізі соцмережі як одну з найбільших загроз для безпеки України розглядають 40% мешканців Заходу, 33% Центру, 32% Півдня та 20% Сходу. В інших варіантах відповіді розбіжності несуттєві, окрім варіанту відповіді «важко відповісти»: Захід 3%, Центр 4%, Південь 6%, Схід 20%.
На питання “що робити з “Telegram” дослідники отримали такі відповіді: 9% за повну заборону; 54% за запровадження певних обмежень і контролю, наприклад, блокування окремих каналів; 26% проти заборони і контролю, 11% – важко відповісти.
Найбільше повну заборону підтримують на Заході – 12%, найменше на Сході – 2%, і, відповідно, найменше проти заборон і регулювання на Заході (19%) і найбільше на Сході (28%).
Оскільки багато людей підтримують регулювання “Telegram”, усіх респондентів запитали, чи підтримають вони повну заборону у разі, якщо регулювання не вдасться запровадити, і власники платформи відмовляться блокувати канали, що поширюють російську пропаганду і дезінформацію.
За таких умов 60% українців підтримали б повну заборону “Telegram” (не підтримали би – 32%).
Перед респондентами намалювали три ситуації: 1. “Telegram” відмовляється блокувати канали, які використовують російські військові для зв’язку і ведення війни (тоді блокування підтримали б 71% респондентів, 21% не підтримали б, 8% – важко відповісти); 2. “Telegram” відмовляється блокувати канали для продажу наркотиків (70% підтримали б заборону, 20% не підтримали б, 9% – важко відповісти); 3. “Telegram” відмовляється блокувати канали, які поширюють російську пропаганду та дезінформацію (60% підтримали б повну заборону, 32% не підтримали б, 8% – важко відповісти).
Для Сходу найпереконливіший аргумент – це проблеми блокування каналів зі збутом наркотиків. Тоді 78% респондентів цього регіону підтримали б повну заборону. У випадку відмови від блокування каналів зв’язку російських солдатів цей показник 49%, у випадку браку блокування рупорів російської пропаганди – 44%.
Наведені цифри свідчать про те, що українці переважно визнають потенційні загрози від пропаганди, яку поширюють соцмережами, але не повною мірою. Більшість покладається на державне регулювання (хоч його і недолюблюють) та, імовірно, власну здатність відфільтровувати ворожу інформацію.
Готовність до блокування “Telegram” не дуже висока, але і повного несприйняття такого кроку також немає. За умов правильної комунікації держава може реалізувати подібний сценарій.
Так чи інакше, було б добре уже зараз почати інформаційну диверсифікацію. Найпопулярнішим українським Telegram-каналам варто було б активніше дублюватися на інших платформах і закликати підписників переходити туди, щоб у разі заборони не виник інформаційний вакуум. Деякі канали вдаються до таких кроків, але далеко не всі.
*на обкладинці використана ілюстрація Сергія Майдукова
