Консервативна партія Великої Британії або, як її називають у народі, «торі» – це одна з двох основних партій країни (з ірландської toraidh – це злочинець). І ні, називають її так не через цирк, який партія влаштувала навколо Брекзиту. Тут справа в етимології – просто під час політичної кризи ХVІІ ст. торі виступали за посилення королівської влади, у той час як інша партія, віги – за підсилення парламенту. Віги з часом відійшли в минуле, а от торі еволюціонували у те, що ми називаємо Консервативною партією. Весь хайп у партії почався усередині 1990-х, коли консерваторів звинуватили у відступі від моральних цінностей: мовляв, міністри не дотримуються власних принципів. Вибрати керівників партії було непросто, аж поки не прийшов молодий (відносно) і зелений Девід Кемерон: він зайнявся ребрендингом партії. Протягнув руку молоді і жінкам, через що Консерваторам вперше за 10 років вдалося обійти лейбористів за рейтингом.

Та найбільшим каменем спотикання для партії ще з 80-х років було питання євроінтеграції: через це вона кілька разів ледь не розпалася. Тереза Мей, яка була «залізним» Прем’єр-міністром, намагалася знизити рівень напруженості всередині власної політичної сили. Успіхи були так собі, тому зараз на місце більш перспективного політика претендує Борис Джонсон. Консерватори зараз переживають ледь не найглибшу кризу в історії: це пов’язано якраз із виходом країни з ЄС, а Джонсон, своєю чергою, підтримує євроскептичні настрої. Крім цього, його позиція полягає в підтримці сільської місцевості в питаннях цінової політики, більш жорсткій імміграційній політиці, збільшенні видатків на працівників публічного сектору. Зараз консерватори думають над зміною економічного курсу, бо через політику на підтримку «жорсткого Брекзиту» у Лондона можуть з’явитися серйозні фінансові проблеми, яких Королівство не мало ще з часів Другої світової.