Культуровіруси

Слово «мем» ми, як правило, вживаємо у контексті інтернету. Ґіфка з Траволтою, що розводить руками, футурамівська гіпножаба, монстр-Шевченко, вишитий хрестиком і т.д. Однак поняття «мем» – значно ширше.

Цей термін придумав Річард Докінз у 1976 році (вперше вжито у книзі «Егоїстичний ген», яку не так давно переклали українською). Саме слово автор вивів від грецького «мімема» – зімітована річ. Докінз хотів, щоб термін був подібним до слова «ген», тому скоротив мімему до мему (до речі, англійською вимовляється «мім»).

За визначенням Вебстерівського словника, мем – це «ідея, поведінка або стиль, який поширюється шляхом наслідування від особи до особи у рамках культури, часто для вираження певного феномену, теми, значення мему». Отже, меми – це не тільки смішна ґіфка, фотожаба чи стікер. Мем – це своєрідна одиниця, що передає ідеї, символи чи практики за допомогою усного мовлення, графіки, рухів і т.д. У широкому сенсі мемом може бути популярний одяг, наукові гіпотези, художні твори, релігійні практики, які наслідують/якими послуговуються багато людей.

У вісімдесятих роках з’явилася ціла галузь дослідження про меми – меметика. Вона вивчає меми крізь призму еволюційно-генетичних моделей, тобто досліджує їхнє розмноження, розповсюдження, відбір, мутації та рекомбінації. Меметика услід за Докінзом розглядає меми як гени, що під час відтворення можуть мутувати.

Успішні меми поширюються швидко і живуть довго, а неуспішні, навпаки, зникають. Якщо мем привертає увагу до його виконавця, то він житиме довше, якщо ж він відштовхує людей, то швидше зникне.

Сукупність мемів однієї особи називають меномом. Мемокомплекс – це група мемів, що живуть у симбіозі і підсилюють один одного.

Інтернет-меми трохи відхиляються від теоретичного підґрунтя меметики і теорії Докінза.

У 2013 році під час перформансу для рекламної агенції Saatchi & Saatchi Докінз так прокоментував це явище: «Сама ідея мему мутувала і еволюціонувала у новому напрямку. Інтренет-мем – це викрадення оригінальної ідеї. Замість довільної мутації перед поширенням за допомогою дарвінівського природного відбору, інтернет-меми піддають свідомій зміні за допомогою людської творчості. Мутації не випадкові, а свідомі. Творець інтернет-мему – цілком свідомий того, що займається мутацією».

Однак у інтерв’ю для Wired.co.uk  Докінз дещо пом’якшив свій вирок: «Значення не таке уже і далеке від оригіналу. Тут ідеться про усе, що вірусне. У поясненні терміну мем у останньому розділі «Егоїстичного гену» я вжив метафору вірусу. Тому коли хтось каже, що в інтернеті щось має вірусний ефект, то це і є характерно для мемів».

Чим можуть бути корисними меми та меметика?

По-перше, меном, тобто сукупність мемів людини, значно краще її характеризує, ніж книжкова полиця. Людина може мати багату і вишукану приватну бібліотеку, але ніколи до неї не зазирати, а от мемокомплекси, якими вона оперує, свідчитимуть про неї значно вичерпніше.

По-друге, в інформаційних технологіях і війнах меми – це доволі поширений вид зброї. Під час президентської кампанії Трампа 2016 року його штаб активно користувався цим інструментом. Передвиборчі гасла Зеленського також були спроектовані з прицілом на меметичну вірусність (ні обіцянок, ні пробачень; прийде весна, саджати будемо).

Інтернет-меми, на відміну від неінтернетних, мають дві ключові властивості:

– значно вища вірусність (швидкість поширення інтернет-мемів просто моментальна, за лічені години мем може облетіти всю країну);

– їхній життєвий цикл коротший (швидкість поширення сприяє кількості, інтернет-меми так само швидко плодяться і витісняють одні-одних).

На щастя, механізми вірусності мемів поки повністю не розгадали. Тобто можна, звичайно, штучно спроектувати мем, що матиме середню популярність, і штучно розігнати його інтернетом, але найбільш вірусні меми з’являються випадково.

У 2015 році користувач YouTube  Vova Zabila опублікував відео, на якому два хлопці їдуть на старих «Жигулях» сільською дорогою, злітають з неї і розбивають машину. Після аварії хлопці виходять з машини і бачать пробитий бензобак. Один хлопець кричить іншому з матюками «Ярік… бачок! Бачок потік…! Ярік, вилазь….! Тікай….!»  Зараз це відео має більше півтора мільйона переглядів, його згодом публікували на інших екаунтах, де також багатосоттисячні перегляди. Відео стало джерелом численних мемів. Подібних випадкових прикладів можна назвати багато.

Для творення мемів в інтернеті з’являються нові інструменти. Зараз стрімко набуває популярності гостінґ для коротких відео Tik Tok, що дозволяє накладати музику, редагувати та фільтрувати зображення.  Сьогодні Тіk Тоk культивує цілі вірусні колонії мемів. Завдяки розкрутці на платформі пісня «Old Town Road» Lil Nas X стала хітом 2019 року.

Через вірусність і всюдисущість інтернет-меми мають суттєвий вплив на естетику інформаційного поля. Вони поширюються так стрімко, що відмежуватися від них неможливо (інтернет-абстиненцію не беремо до уваги). Щоб побороти вірусність, поки не придумали нічого кращого за карантин. Не подобається мем – не поширюй.  Не подобається джерело мемів – відфоловлюй і блокуй.

З неінтренетними мемами так просто не вийде. Реальність не відфоловиш, однак неінтернетні меми існують стільки ж, скільки і сама культура. Тому, як казав Докінз, з ними розбереться природній відбір.

 


Запрошуємо читачів пройти вікторину “Диванна епідеміологія”.
Слідкуйте за новими матеріалами від Uchoose через наші канали у Facebook, Twitter та Telegram

Журналіст

Залиште коментар

1 × three =