Modus ponens
Modus ponens (від лат. метод, що підтверджує) — це базовий інструмент аргументації, що працює за формулою: якщо P, то Q. P. Звідси Q. Аргумент має два вихідні твердження (P i Q). Перше (P) – це умова «якщо-то», тобто твердження, що Q випливає із P. Друге – що P є істиною. Із цих тверджень випливає, що Q, висновок першого твердження, мусить також бути істиною. Приклад: якщо це машина, у неї є колеса. Це – машина, отже, у неї є колеса.
Висновок modus ponens завжди технічно коректний, але його правдивість залежить від правдивості вихідних тверджень та їхньої послідовності. Ось подібне до прикладового твердження, однак маніпулятивне: «Якщо це машина, у неї є колеса. У неї є колеса, отже, це – машина». Тут факт того, що аналізований предмет є машиною, випливає з ознаки «наявність коліс», хоча ця ознака характерна не тільки машинам (візки, «кравчучки», гіроскутери також мають колеса). Саме тому подібну аргументацію треба уважно аналізувати.
- Запрошуємо читачів також прочитати цікаву статтю “Народжені упередженими: як утримати об’єктивність” та пограти у першу політичну гру від Uchoose.
- Долучайтеся до наших сторінок у соцмережах Facebook, Twitter та Telegram.
