Миклухо-Маклай: Громадянин світу козацького походження
Чи можете ви уявити морську подорож Південно-Східною Азією, Австралією чи Океанією в XIX столітті? Це були збіса небезпечні, виснажливі та водночас запаморочливо цікаві мандри! Вирушити в такі могли лише відчайдухи, як Микола Миклухо-Маклай. Завтра виповнюється 175 років із дня його народження.
Є дві версії походження цього здвоєного прізвища. За однією, пращур дослідника запорожець Макуха змінив прізвище на Миклуха, а додаток Махлай (клаповухий) — на Маклай. Інша версія більш екзотична і пов`язана з легендою. Буцімто, предок Миколи Миколайовича ще за Хмельниччини захопив під Жовтими Водами в полон шотландця Мак-Лая, а потім одружив його зі своєю донькою. «Мої предки родом із України, і були козаками з Дніпра», – писав Миклухо-Маклай, а в інтерв`ю австралійській газеті «Sydney morning gerald» додавав: «Моя особа є живим прикладом успішного поєднання трьох сил, які споконвіку ворогували… Я дуже люблю вітчизну мого батька – Малоросію, але ця любов не применшує моєї пошани до двох батьківщин батьків моєї матері – Німеччини та Польщі».
Корвет «Wolverine», на якому Миклухо-Маклай ходив у Нову Гвінею в 1881 році. Джерело: Вікіпедія.
Росію, підданим якої був учений, приводів любити він не мав. Батько Миколи був начальником залізничної станції. Він пам`ятав про своє походження і надіслав у заслання Тарасові Шевченку 150 рублів, які перехопили на пошті. Миколу Ілліча звільнили, згодом він помер. Його син теж був неблагонадійний для царату та побував під арештом за участь у студентському русі. Відтак Миклухо-Маклая вигнали з університету і він поїхав із Російської імперії.
Після навчання в Німеччині почалися славнозвісні мандри. Він вирушив у Іспанію та Португалію, на Канарські острови, пішки обійшов Марокко, був на узбережжі Червоного моря, у Філіппінах, Індонезії, Китаї, Австралії, Океанії, на островах Меланезії… Зокрема, Миклухо-Маклай досліджував антропологію аборигенів і вперше науково довів, що всі люди, незалежно від раси, однакові. Окрім наукової роботи, зайнявся і громадською – став на захист поневолених папуасів і змусив світ говорити про проблеми расизму. Він уклав перший проєкт загальної декларації прав людини і ще у свій час пропонував створити структуру, на зразок ЮНЕСКО. Ця організація у 1996 році проголосила дослідника Громадянином світу.
Миклухо-Маклай на півострові Малакка, 1874—1875 рр. Джерело: Вікіпедія.
В Україні є кілька музеїв, присвячених Миколі Миклухо-Маклаю. До окупації Криму на набережній Качі можна було побачити і реконструйовану частину вітрильника, на якому мандрівник ходив до Нової Гвінеї. У 2016-му окупанти розібрали судно. Проте зневага до пам`яті українського вченого не заважає їм далі експлуатувати його ім`я для просування у світі шовінізму, проти якого боровся Маклай.
На відміну від України, Росія до його цьогорічного ювілею підготувалася заздалегідь. Ще торік журнал «Огонек» (так, цей рудимент совка досі виходить у РФ!) писав: «В следующем году мы будем отмечать сразу три даты, связанные с Н.Н. Миклухо-Маклаем: 175-летие со дня рождения, 150 лет научного изучения Океании Россией, которое отсчитывается с первой экспедиции Николая Николаевича, 45 лет дипломатических отношений России и Папуа — Новой Гвинеи (в последние годы интерес России к этому региону стал очевиден. Журнал в № 36 за этот год уже писал о миссионерской деятельности РПЦ в Папуа — Новой Гвинее)».
Аби вдихнути в братські російсько-папуаські стосунки нове життя, знайшли чоловіка Миколу з прізвищем Миклухо-Маклай (буцімно, двоюрідний праправнук ученого), пропаганда одразу призначила його «главным хранителем фамильного наследия», «Николаем вторым» и «единственным в мире носителем известной фамилии». Отак, прикриваючись великим гуманістом, Кремль уже відправляє на край світу агентів Гундяєва для розширення «русского мира», популяризує себе як продовжувача традицій прогресивної науки та відкриває пункти навчання російської мови.
Це могли би бути українські місії, експедиції, документальні фільми, дослідження та класи української, але ми досі перебуваємо на стадії палких дискусій про складність вивчення мови вдома. Тоді як ще в 1970-х в лексиконі папуасів виявили слово «сокира», якого вони, очевидно, навчилися у відомого українця за століття до того. Згадайте про це, коли знову почуєте принизливі жарти про туземців або аргументи адептів «російськомовної щелепи».
- Перевірте себе у квізах від Uchoose.
- Грайте у Першу політичну гру.
- Грайте у Антикорупційну інтерактивну гру “Непідкупність”.
- Відкривайте нові терміни у #дваабзаци.
- Читайте інші цікаві матеріали на нашому ресурсі.
- Долучайтеся до наших сторінок у соцмережах Facebook, Twitter та Telegram.
