(Не)декомунізація в Болгарії
Через три з половиною десятиліття після свого безславного кінця соціалістичний блок досі живе в пропагандистських міфах, назвах і пам’ятниках. Як наслідок, він живе і в деяких головах людей, які прагнуть реваншу. Так із комуністичним минулим досі не розібралися в Болгарії. У центрі Софії прибирають величезний пам’ятник радянській армії, який, мабуть, ще довго стояв би посеред болгарської столиці, якби не почав розпадатися сам. На жаль, багаторічні вимоги громадянського суспільства знести його не мали успіху.
Російська пропаганда дуже сильна в цій балканській країні. Образ росіян, як визволителів, міцно цементується міфами про Другу світову та апеляцією до “визволення від османського гніту”, тому поруч із цим пам’ятником є ще один – “Цар освободител”. І так по всій країні. У стародавньому місті Пловдив над античними руїнами небаченої краси нависає гігантський бетонний “Альоша”. До гори з монументом прилягає бульвар “Руски”, вулиця “Волга” і знову ж таки площа “Цар освободител”. Усе, як ще зовсім недавно було у нас, а в деяких містах лишається й досі. Російська присутність настільки схожа в різних країнах, що і боротьба з її противниками теж не оригінальна. Як і в нас, у Болгарії противників комуністичних істуканів називають фашистами, а “соросята” в болгарському варіанті – “соросоїди”.
