Шок! Сенсація! Відкрили справжню правду про те, як читати новини про коронавірус

Світ втомився від коронавірусу. Так кажуть медіафахівці. Про нього кричать із кожної праски, про нього усі пости у соцмережах, обговорення у чатах мешканців будинків і розмови за онлайн-кавою. Коронавірус поїдає наш мозок, навіть коли тіло залишається здоровим. Уникнути цієї інформації неможливо, та й не варто. Вірус – це реальна небезпека. Лише знаючи її в обличчя, їй можна протистояти. Знання людства про нього щодня змінюються, тому варто підписатися на оновлення.

Але разом із необхідними для виживання знаннями на нас сиплеться народна вайбер-мудрість, прогнози Ванги і Нострадамуса, загадкові версії про штучне походження вірусу, повне заперечення його існування, змови масонів та світового уряду, а на десерт – заклики негайно скуповувати імбир, зачиняти вікна або малювати хрести олією на дверях будинків, бо старцям з гори Афон це відкрила Богородиця.

Цієї атаки на психіку не витримують навіть досвідчені журналісти. Як же дати з цим раду, якщо не працюєш професійно з інформацією і не маєш навичок Шерлока Холмса? Вироби у себе корисні звички інформаційної гігієни. Їхнє дотримання займе у тебе кілька секунд, у складних випадках – хвилин.

 

Не задовольняйся заголовком – прочитай саму новину

Особливо, коли заголовок “кричить” і є надмірно емоційним. Більшість тих, хто постить фейки у соцмережах, цього не роблять. Тобі може стати соромно, що хотів це поширити. Наприклад, під заголовком про те, що Кріштіану Роналду віддав 12 готелів під лікарні і сам платить зарплату лікарям, може не виявитись нічого, крім власне цього заголовка і незрозумілих мемчиків. Не кажучи про те, що це – фейк.

 

Відділи факти від оцінок, точок зору і припущень

Факт – це подія, яка відбулася. Відповідає на питання: Хто? Що зробив? Де? Коли? Скажімо, член Ради директорів Конфедерації будівельників України та ексзаступник голови Київської ОДА Олег Міщенко 29 березня помер від коронавірусу – це факт. Добре, коли стаття чи повідомлення містять відповіді на додаткові питання на кшталт “Як?” і “Чому?” Скажімо, “він цілий тиждень боровся за життя, але важка форма діабету і Covid-19 зробили своє”. Але перші чотири питання – ключові.
Ефективність ліків і методик – це науковий факт. Має ґрунтуватися на доказах. Такі факти щодо коронавірусу зібрані на сайті ВООЗ і дублюються різними мовами.
Статистика також є фактом – узагальненням одиничних випадків у вигляді цифр і закономірностей. Знати основні факти потрібно, аби розуміти, коли тебе хочуть надурити.
Прогнози щодо швидкості поширення вірусу, часу завершення епідемії і її економічних наслідків, – є лише припущеннями. У кращому випадку, базованими на фактах.

 

Знайшов факт – перевір

Якщо новина виглядає як факт, це ще не означає, що вона правдива. Факти завжди є конкретними. Це – конкретна дата, цифра, конкретне ім’я, посада, дія. Загугли прізвище, вистав у пошуковику обмеження за датою, почитай, як пишуть про цю подію ще 3-4 поважні джерела інформації (це не мають бути сайти зі списку “зливних бачків“). Якщо бачиш підозрілу статистику, перевір її у надійному джерелі. Наприклад, кількість хворих на коронавірус у різних країнах світу є на сайті ВООЗ.

 

Скажімо, мати прислала тобі повідомлення, що в Ізраїлі кожен щодня випиває чашку гарячої води з лимоном і содою, й тому там ніхто не помер від коронавірусу. Визначимо факти, які можна перевірити. Найперше з’ясуємо, чи справді в Ізраїлі ніхто не помер від коронавірусу. Відповідь – ні. Потім – чи є підтверджена інформація, що сода й лимон допомагають не підхопити коронавірус. Відповідь – ні, значно краще допомагає миття рук і дотримання карантину. Потім пошукаємо дані про те, які засоби в Ізраїлі застосовують для лікування і профілактики вірусу. Тут ізраїльський лікар детально говорить про них – соди, як ти вже здогадався, серед них немає.

Якщо ж конкретики у новині немає – наприклад, тобі не кажуть, хто і коли буде розпилювати антисептик з вертольота, і хто (конкретно, а не “знайомий з військової частини”) про це повідомив – цій новині довіряти не можна. Тим паче, може виявитись, що СБУ це вже спростувала.

 

Знайди першоджерело

Де інформація з’явилася вперше? Це може бути телеканал чи друковане медіа, сайт, сторінка у соцмережі чи акаунт у месенджері.
Оціни: наскільки надійне це джерело? Можна скористатися даними Інституту масової інформації.
Якщо це сайт, зайди у розділи “Про нас” і “Контакти”. Ці розділи мають бути заповнені, містити адресу та прізвища конкретних людей – керівників та журналістів проекту. Погугли їх також – може виявитися, що їх не існує. Надмірно емоційні заголовки – типова ознака “зливного бачка”.

 

Розберися з прогнозами і припущеннями – вони експертні чи ні?

Це може бути заява політика, “лікаря з Пекіна”, блогера-інфлуенсера чи лідера думок. Чи просто безіменні поради у месенджері. Думки можна брати до уваги, коли це – думки фахівця. При цьому, розуміючи, що це лише припущення, обмежені сьогоднішніми знаннями про вірус.

 

Чи існує людина, яка повідомляє факт, робить заяву чи твердження?

Якщо це лікар, переконайся, що він має ім’я, і погугли його. Заразом – і його фото. Це можна зробити у Google-зображеннях або Tineye.

 

 

Подумай, де твій місцевий сайт міг узяти інформацію уханського лікаря. Якщо гугл не дав відповіді, стався до цієї інформації як до спаму. Неважливо, що той “лікар” радить. Він не є джерелом, до якого варто прислухатися. Як не є ним і анонімні “вчені” у повідомленні на кшталт: “Коронавірус уникає курців: вчені зробили шокуюче відкриття. До таких висновків вони прийшли після вивчення природи поширення захворювання“.

 

Ок, людина існує. Чи володіє вона інформацією про коронавірус?

Доступ до неї мають офіційні особи держави і представники МОЗ, професійно у ній розбираються лікарі епідеміологи чи вірусологи. Чи має вона знання із предмету, про який говорить? Якщо фахівець із громадського здоров’я говорить про проблеми у системі охорони здоров’ї, а економіст – про те, як пандемія вплине на економіку, все добре. Якщо ж лікар робить економічні прогнози, а менеджер із продажів розмірковує, чи існує вірус, – не засмічуй собі мозок. Деякі блогери чесно попереджають у постах “я не фахівець”, деякі – не роблять і цього. І перші, і другі можуть бути дуже переконливі і щиро вірити у написане. Але не розуміти нюансів, які знають спеціалісти. Навколо забагато некомпетентності й інформаційного шуму. Слухай фахівців. Це може виявитись питанням життя і смерті.

 

Чому людина повідомляє це? Оціни її мотивацію

Для цього почитай інші заяви людини, погортай її сторінки у соцмережах. Якщо лікар є прихильником теорії змови, варто ставитись до його заяв треба, як до маніпуляцій. Як до цієї заяви італійського професора, що від коронавірусу, насправді, померли лише троє людей.

Зверни увагу на мову. Фрази на кшталт “Це якийсь апофеоз маразму” можуть вказувати на упередженість, навіть якщо людина є фахівцем. Мова експертів, які цінують свою репутацію, – зважена, спокійна і без узагальнень типу: “Я впевнений, закінчиться тим, що нас зобов’яжуть зробити щеплення і зароблять на цьому свої мільярди”.

Якщо заяву робить політик, проходь повз. Навіть якщо дуже любиш цього політика. Політики схильні перебільшувати або применшувати факти, залежно від своїх сьогоднішніх інтересів. А факт можна перевірити в інших джерелах.

 

Які докази, що це правда?

Це може бути фото, відео, документ, свідчення. Скористайся Google-зображеннями, щоб перевірити фото, і YouTube DataViewer, аби перевірити відео.
Документ може бути фейковим. Придивися, чи він виглядає як документ: чи містить вихідні дані, дату, чи написаний, врешті, українською мовою, чи це гугл-переклад з російської? Якщо це закон або постанова, він має бути на сайті Верховної Ради – у розділі “Законодавство”, або Кабміну – у розділі “Рішення уряду“. Навіть якщо він там є, перечитай – чи збігається його зміст з тим, що у повідомленні? Так було з новиною про те, що батьків нібито штрафують за появу дітей на вулиці під час карантину. Деякі повідомлення у соцмережах містили лінк на закон на сайті Верховної Ради. Єдина проблема – що у самому законі цих штрафів не було.

 

Розберись у ситуації

Періодично заходь на сайт ВООЗ і “коронавірусний” розділ сайту МОЗ, де остання інформація про вірус перекладена українською. Усі доведені факти про хворобу там є. Решта – припущення, трактування та точки зору. Приділи трохи часу, аби зрозуміти, як передається коронавірус, які є підтверджені методи запобігання, дізнайся цифри в Україні і світі. Якщо розумієшся в темі, тобі важко бути навішати локшини на вуха.

 

Якщо ти перевірив інформацію по всіх пунктах, тоді точно не побіжиш панічно спамити у вайбері, побачивши щось на кшталт: “Сенсація! Повідом всім, що від коронавірусу можна врятуватись. Він осідає в горлі. Тож треба пити воду і полоскати горло. Про это украинцам сообщили эпидемиологи“. Пити воду життєво необхідно, але від коронавірусу це не врятує. Як і полоскання горла. А от свій мозок від полоскання ти збережеш.