Радянська обрядовість

Конструюючи “гомо совєтікус”, в СРСР вигадували та насаджували нові обряди, традиції і звичаї. Це були радянські свята, комсомольські весілля, церемонія реєстрації новонароджених тощо. На факультеті громадських професій Київського університету навіть працювало відділення виконавців і організаторів радянських свят і обрядів. Мімікруючи під релігію, радянській обрядовості приписували “багатовікову історію розвитку”. Та, попри намагання прищепити молоді радянські звичаї й обряди, вони не здобували загального визнання. У 1985 році газета “Молодь України” визнала, що “комсомольські весілля ніколи не стануть масовим явищем через те, що весілля – це не захід, а подія в особистому житті”. Такі весілля були безалкогольними і заідеологізовані. Видання писало про пару заводчан, яким нав’язували комсомольське весілля: “Наречена розсердилася і пояснила: “Це я в цеху передова фрезерувальниця, продектористка і групкомсорг, а на весіллі хочу бути просто Любою”.

Водночас деякі радянські обряди все-таки приживалися, наприклад, отримання свідоцтва про народження (замість хрещення) чи паспорта. Також люди охоче йшли на новорічні гуляння. Перші два приклади можна пояснити урочистістю їхніх обрядів, під час яких людина відчувала свою причетність до чогось великого. Щодо гулянь, то люди йшли на них і через невимушену атмосферу (на відміну від тієї ж Жовтневої демонстрації), і через можливість банально безплатно поїсти й випити, якщо свято організовувала, приміром, профспілка. На Різдво, щоб віднадити людей від коляди, радянське телебачення транслювало концерти західної музики. Замість Миколая, до дітей приходили Дід Мороз зі Снігуркою. Замість різдвяної зірки – новорічна п’ятикутна. Родинні і народні традиції відтісняла пропаганда, національні відмінності стиралися. На жаль, ці заходи дали свої плоди і виховали мільйони радянських людей, позбавлених давніх родинних традицій і національної ідентичності. 

 


Джерела:

Филипович О. Виховувати активну атеїстичну позицію. Київський університет. 1983. 22 квітня, No16 (1655). С. 2.

Борисенко В. Соціалістична обрядовість. Київський університет. 1986. 10 січня, No1 (1760). С. 4.

Борисенко О. Знати обряди. Київський університет. 1987. 12 червня, No 22 (1795). С. 3.

Конверт для молодожонів. Молодь України. 1981. 15 листопада, No218 (14304). С. 2.

Коломієць А. Особиста справа. Молодь України. 1985. 18 серпня, No158 (15241). С. 4.

Омельчук. І. Батьківський наказ. Молодь України. 1980. 13 січня, No9 (13845). С. 2.

Гордієнко Т. Я люблю дітей! Молодь України. 1981. 1 січня, No1 (14087). С. 4. 

Щедрик – свято добра. Молодь України. 1982. 1 січня, No1 (14337). С. 3.

 

Український кризовий медіа-центр

Залиште коментар

19 − 10 =