Радянські сімейні цінності
Ворожа пропаганда протиставляє “аморальний Захід” “скрєпному рускому міру”. Цей прийом старий, хоча реальність завжди була іншою. Наприклад, радянські газети присвячували темі сім’ї окремі рубрики, де часто публікували інтерв’ю з психологами та юристами. Виховна робота закладів освіти також включала цей аспект. У 1985 році один із професорів Київського університету підготував зміни до проєкту нової редакції Програми КПРС. Після слів “Школа покликана прищеплювати учням почуття любові до Батьківщини, поваги до старших, батьків і вчителів” він пропонував додати “готувати до сімейного життя”. Це було зумовлено великою кількістю розлучень серед молоді у 1980-х.
Тільки у Подільському районі столиці щороку розпадалося понад 60 сімей, і понад половина з них – молоді. Причин було кілька. У СРСР було багато дуже ранніх шлюбів. До цього примушувала громадська думка, яка таврувала сексуальні стосунки до шлюбу. Гендерна нерівність була нормою для суспільства, яке усі побутові турботи покладало на плечі жінки. Його архаїчність дозволяла надмірне втручання батьків у життя молодих родин. Ніякого статевого виховання не існувало. Ранні шлюби укладали, здебільшого, через незаплановану вагітність, і молоді батьки були неготовими до появи дитини. Та найбільше розлучень – понад 90% – траплялося через пияцтво. Зберегти сім’ї намагалися адміністративними методами. Якщо причиною розлучення була випивка – алкоголіків відправляли на лікування в наркологічні кабінети (інколи частково позбавляючи дієздатності), а також повідомляли про це на місце роботи, намагаючись вплинути шляхом суспільного осуду. Отже, Радянський Союз вдавав із себе високоморальну країну, але ніколи не був такою. Тотальний контроль ліжок громадян не міг зробити суспільство кращим. Він робив його темним і лицемірним.
Джерела:
Тищенко Ю. Сім’я в радянській Україні у 1970-х – на початку 1980-х років: погляд із сьогодення. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2017. Вип. 48. С. 198.
Крехович Н. Коли розлучаються двоє. Молодь України. 1985. 6 січня, No4 (15087). С. 4.
