Радянські злидні
Останнім часом у соцмережах активізувалася російська пропаганда, що розповідає про сите життя в СРСР. Москві не вперше перевертати реальність з ніг на голову. Як не дивно, колись багато радянських людей, справді, вірили, що живуть краще, ніж люди на Заході. Преса намагалася пояснити, що відставання СРСР за показниками національного прибутку на душу населення не свідчить про гіршу якість життя в Союзі. Народу розказували про безробіття, високі ціни на продукти і транспорт, платну медицину, малі пільги або їхню відсутність у західних державах: “За середніми показниками в країнах Заходу стоять специфічні, притаманні саме буржуазному суспільству уявлення про життєві цінності й цілі”. Західні суспільства звинувачували в ототожненні “гідності людини з матеріальними благами, які вона має”. Тоталітарна держава розуміла, що її громадяни можуть усвідомити відставання СРСР від Заходу, і намагалася переконати в зворотному.
Газета “Молодь України” наголошувала, що дедалі більша частина продукції, яка випускається на Заході, “витрачається не на задоволення насущних потреб, а на забезпечення суто зовнішнього ефекту, суто показного “престижу”. Для соціалістичного суспільства ж, писали пропагандисти, “характерні зовсім інші уявлення про спосіб життя, гідної людини. Воно вбачає мету виробництва не в прибутку, заради якого випускається маса непотрібних речей, що захаращують оселю й душу”. В одній із публікацій “Молоді України” йшлося про те, наскільки нерозумно купувати багато засобів побутової хімії, замість яких автор пропонував згадати забуті народні рецепти і використовувати для миття та прання гірчицю, скипидар, цибулю, сіль і крохмаль. Для підсилення психологічного ефекту, він згадав радянський фільм “Піна”, де ванна з імпортними засобами догляду за тілом належала негативному персонажу-плагіатору, якого, врешті, викрили і притягли до відповідальності. Але люди думали інакше і хотіли мати більше одягу, меблів і звичних для нас побутових речей.
Джерела:
Болотін Б. Якщо порівнювати чесно. Молодь України. 1980. 24 вересня, No184 (14020). С. 3.
Бондаренко О. Забуті рецепти? Молодь України. 1980. 2 березня, No44 (13880). С
Пена. Реж. Стефанович А. Москва, 1979.
