Релігія в пізньому СРСР
У 1980-х СРСР засипало проблемами. Однією з них було дедалі більше зростання популярності релігії. Люди зверталися до традиційних релігій, гіпнозу, західної культури – усього, що дозволяло перебувати поза впливом радянської ідеології. Навіть якщо вони не вірили в Бога і не відвідували храмів, – їх приваблювала релігійна естетика, яка проникала в СРСР разом із західною поп-культурою, наприклад, носіння на шиї хрестика. Паралельно з поширенням нетрадиційної медицини, загартовувань і медитацій, люди частіше практикували християнські пости. У відповідь преса застерігала, що “весняний передпасхальний піст веде до посилення авітамінозу”. Та хай там як держава намагалася, а не могла впоратися з глибоко вкоріненими релігійними звичаями й обрядами, наприклад, вінчанням, яке практикували навіть комсомольці.
У 1982 р. комсомол УРСР турбував низький рівень атеїстичної пропаганди. Його керівництво критикувало молодіжну пресу республіки за те, що “газети не реагують на зміни, модернізацію релігійної пропаганди”. Газета “Молодь України” відреагувала статтями, на зразок “Католицька молитва під джаз”. Видання критикувало Папу Римського Івана Павла ІІ за “пристосування” католиків до сучасності і писало, що “католицькі священнослужителі дедалі частіше вдаються до молитв під джазову музику, різних “міні” та “мікро” проповідей і не тільки національними мовами, а й з використанням місцевих і професійних жаргонів”, “щоб не відставати від технічного прогресу, десятки святих були проголошені покровителями радіо телебачення тощо”. Окремо звертали увагу на молитви для мотоциклістів, автомобілістів і мандрівників. Та найбільшої критики зазнавали протестанти, наприклад, “баптисти-розкольники”, яких звинувачували в ігноруванні радянського законодавства про релігійні культи, відмову від виконання громадянських обов’язків, зокрема служби в Червоній армії, заборону дітям вступати в піонери та комсомол і отримання грошей з-за кордону за «шпигунську та антирадянську діяльність». Православна церква, яка співпрацювала зі спецслужбами, зазнавала найменшої критики. Сучасна Росія успадкувала і цю співпрацю, і нетерпимість до всіх “іновірців”, продовжуючи релігійні переслідування на своїй території й чужих окупованих землях.
Джерела:
Білов А. Хрестик на шиї. Молодь України. 1981. 3 вересня, No169 (14255). С. 4.
Калінін Ю. Піст. Київський університет. 1986.4 квітня, No12 (1771). С. 4.
ЦДАГО України. Ф. 7. Оп. 18. Спр. 1510 («К прот. No С-76/16 3.11.82 г. Тезисы к выступлению А. И. Корниенко на Секретариате ЦК ЛКСМУ по проблемам деятельности молодежных изданий республики»)
Католицька молитва під джаз. Київський університет. 1984. 21 грудня, No37 (1717). С. 2.
Рубан В. Весільний передзвін. Молодь України. 1986, 18 червня. No116 (15449). С. 2.
