«Ось оцей чипік у вас стоятиме. І ви підете прямісінько в пекло» – як розпізнати відеофейк
(Уривок із підручника Ольги Юркової для Глобальної мережі журналістів-розслідувачів)*
Про чіпи, які «вживлять під шкіру українцям», тепер можна не лише почути, а й побачити, як вони виглядатимуть – на фейковому відео, яке нещодавно спростували фактчекери проєкту StopFake.
На відео чоловік викладає пакет зі шприцами: «Надійшло 50 шприциків. Ось маркуваннячко. Ось шприц. Відкриваємо, приховуємо контролечку. І укольчик. Вакцинку зробити вам треба… Не хочете слухатись тата, ось оцей чипік у вас стоятиме. І ви підете прямісінько в пекло. Якщо не почнете слухати Євангеліє, Господа Бога нашого. Ось таких 50 штук, вже 15 забрали. Для того, щоб мізки прозріли. Ось така гидота».
Відео з чіпом поширили тисячі користувачів соцмереж. Насправді, на ньому – мікрочіп для ідентифікації тварин. Чіпізація людей під виглядом вакцинації – одна з теорій змови, яка шириться світом без жодних доказів. Їх і не може бути, адже вакцини від COVID-19 ще не існує.
Це – той випадок, коли спростувати відео допомагає увага до деталей. На шприцах написано: Animal ID, ICAR Certified, зауважили фактчекери. Пошук у Google видав шприц саме з тим мікрочіпом, який є на відео. «Вводиться під шкіру тварини одноразовим шприцом. Можна використовувати для контролю та ідентифікації корів, биків, овець, кіз, баранів, оленів, коней тощо», йдеться в описі.
Інший свіжий відеофейк, що поширювали в українському Facebook – місто, яке накриває хвиля води. У Китаї прорвало дамбу, сто тисяч людей загинули – йдеться у підписі. Насправді, на відео – цунамі в Японії у 2011 році. Під час поширення цього фейкового відео в Китаї не було подібної катастрофи. На відео говорять японською. А в описі оригіналу у YouTube є геолокація події.
У цьому випадку реальне відео помістили в інший контекст – ні місце, ні час фейкової події не збігаються з реальними.
Інший свіжий відеофейк розповідає про ракетний удар, що «насправді» спровокував вибухи в Бейруті. Ним поділилися десятки тисяч разів у чотирьох соцмережах англійською, французькою і арабською. Зокрема, 6 серпня військовий зі США Ніколас Розек поширив його на своїй Facebook-сторінці. Соцмережа позначила відео як фейкове – такий вердикт винесли п’ять незалежних фактчекінгових організацій, що його перевірили. Якщо дивитися покадрово, можна побачити, як ракета зникає перед самим вибухом. На всіх кадрах, де є, вона виглядає однаково. Жодної розмитості, яку мав би залишити рух на швидкості. Це свідчить, що її копіювали і вставляли у кожен окремий кадр. Експерт із ракет Джеффрі Льюїс заявив, що ця ракета – «з мультика», не схожа на реальну, що вражає ціль. Фейк зауважили журналісти AFP. Саме їхнє відео від 4 серпня, викладене на сайті CNN Arabic, стало основою для підробки.
Спростувати фейк допомогли увага до окремих кадрів, логічне мислення і експертний аналіз. І, звичайно, професійне око репортерів AFP.
На іншому вірусному відео, що днями мандрувало українським Facebook, десятки чоловіків виривають із землі щойно висаджені дерева. Мовляв, на півночі Пакистану місцеві знищили шість тисяч саджанців, бо посадка дерев нібито «суперечить ісламу». Насправді ж, на відео – розбірки між громадами, які не можуть поділити територію. Провокаційні підписи до ролика сприяють розпалюванню міжнаціональної ворожнечі та релігійної нетерпимості, пише StopFake. Непрямим доказом неправдивості новини є те, що іслам не лише не забороняє, а заохочує садіння дерев.
Це – лише кілька зі спростованих відеофейків. Більше спростувань ви можете побачити тут.
Перевірити відео – складне завдання, але методи і алгоритми такої перевірки існують. Які – читайте нижче в уривку з мого посібника.
Маніпуляції з відео
Маніпуляції з відео відбуваються так само часто, як і маніпуляції з фото. Однак викриття підроблених відео значно складніше і більш трудомістке. По-перше, варто подивитися відео і зауважити невідповідності: неточні склейки, спотворені пропорції або дивні моменти.
Зверніть увагу на деталі: тіні, відображення і різкість різних елементів. Країна і місто, де була зроблена фотографія, можуть бути ідентифіковані за номерами автомобілів, дорожніх знаків, вивісок магазинів і назвами вулиць. Якщо на фото є незвичайні будівлі, подивіться на них у режимі перегляду вулиць на картах Google. Ви також можете перевірити погоду в зазначений час у цьому конкретному місці, використовуючи архіви сайтів із прогнозами погоди. Якщо цілий день ішов дощ, а на відео світить сонце, то відео не заслуговує на довіру і вимагає подальшої перевірки.
Один із сайтів, які зручно використовувати – Weather Underground.
Для створення фейкових новин із відео найчастіше використовують такі технології:
1. Використання старих відео для ілюстрації нових подій
Багато фото і відео, поширених у соціальних мережах, нібито показували повітряні атаки США, Франції і Великої Британії на три сирійські цілі 14 квітня 2018 року. Наприклад, це відео нібито показує ранковий повітряний удар по Дослідницькому центру Джамрайа в Дамаску.
Якщо відео вбудовано в новину, варто перейти до оригінального твіту, відео на YouTube або Facebook, а також прочитати коментарі до нього. Онлайн-аудиторія, особливо у Twitter і YouTube, дуже активна. Іноді в коментарях є посилання на джерело і достатня інформація, аби спростувати підробку.
Зробивши це, ми побачимо посилання на вихідне відео YouTube. Його дійсно зняли в зазначеному місці, але – у січні 2013 року, під час аналогічної атаки, яку приписують Ізраїлю.
Варто також вивчити аккаунт у соцмережі, з якого розміщене відео. Якою інформацією він ділиться з користувачами? З якими іншими акаунтами в соціальних мережах пов’язаний? Яку інформацію поширюють вони?
Аби знайти оригінальне відео, ви можете використовувати ресурс YouTube DataViewer від Amnesty International. Ця програма дозволяє дізнатися точну дату і час завантаження та перевірити, чи було раніше це відео розміщене на YouTube.
Спробуємо перевірити час завантаження відео, згаданого вище. DataViewer підтвердив, що його завантажили у січні 2013 року.
Наступний крок у перевірці відео – як і для перевірки фотографій – зворотний пошук зображень.
Ви можете вручну зробити скріншоти ключових моментів відео і помістити їх у пошукову машину, таку як Google Images або TinEye. Ви також можете використовувати спеціальні інструменти, призначені для спрощення цього процесу. Youtube DataViewer створює ескізи з відео на YouTube. Ви можете зробити зворотний пошук зображень на них одним клацанням миші.
У лютому 2018 року журналісти France 24 Observers викрили відео, яке нібито показувало участь загонів турецьких винищувачів у місії з бомбардування в Афріні, Сирія. Це відео, зняте з кабіни F16, було опубліковано у кількох різних акаунтах YouTube 21 січня 2018 року.
Фейк виявили за допомогою YouTube DataViewer.
В оригінальній публікації немає турецького голосу, який додали пізніше. Насправді, відео зробили під час авіаційного шоу в Амстердамі.
2. Поміщення відео або його уривка в інший контекст
Іноді треба дізнатися додаткові факти про відео, аби довести, що це фейк.
Наприклад, це відео, опубліковане на YouTube 22 серпня 2015 року, широко розійшлося соцмережами у восьми країнах. Воно показувало мусульманських мігрантів на кордоні між Грецією і Північною Македонією. Ті нібито відмовилися від продовольчої допомоги Червоного Хреста, тому що їжа не була халяльною або на упаковці стояв хрест.
Аби дізнатися про відео більше, скористайтеся потужним інструментом зворотного пошуку – InVid. Він може допомогти вам перевірити відео в соціальних мережах: Twitter, Facebook, YouTube, Instagram, Vimeo, Dailymotion, LiveLeak і Dropbox. Завантажте плагін InVid. Скопіюйте посилання на відео. Вставте його у вікно Keyframes в InVid і натисніть «Відправити».
Клікайте на мініатюри одну за одною, щоб виконати зворотний пошук, і вивчайте результати.
Насправді, мігранти відмовлялися приймати їжу на знак протесту проти закриття кордону і поганих умов, в яких вони мусили чекати. Італійські журналісти писали про це для Il Post після інтерв’ю із працівниками гуманітарних місій на місці подій. Журналіст, який зняв відео, підтвердив це. Спершу він розмістив ролик на своєму сайті з написом: «Біженці відмовляються від їжі, провівши ніч під дощем і не маючи можливості перетнути кордон».
Ще одним прикладом такого фейку є пост про канцлерку Німеччини Анґелу Меркель на Gloria.tv. Це семисекундний ролик, у якому канцлерка говорить лише одне речення. Назва відео: «Ангела Меркель: німці повинні прийняти насильство іноземців».
Але, як з’ясували у BuzzFeed News Analysis, насправді, речення вирвали з контексту, і заголовок спотворив зміст заяви Меркель. Ось повний її текст: «Потрібно гарантувати безпеку на місцях і водночас викорінити причини насильства в суспільстві. Це стосується всіх представників суспільства, але ми маємо визнати, що кількість злочинів особливо велика серед молодих іммігрантів. Тому тема інтеграції пов’язана з проблемою запобігання насильству в усіх верствах нашого суспільства».
Відео виявилося частиною сюжету 2011 року, пише німецький сайт перевірки фактів Mimikama.
Найкращий спосіб знайти джерело таких відео – використовувати пошукові системи, такі як Google.
3. Створення повністю фальшивого відео
Створення повністю фейкового відео вимагає багато часу і грошей. Але його часто використовує російська пропаганда.
Один із прикладів – нібито «доказ» служби бойовиків ІДІЛ в українському полку спецоперацій «Азов». Його представили як знахідку групи проросійських хакерів CyberBercut.
Хакери CyberBercut заявили, що отримали доступ до смартфона одного з бійців «Азова» і знайшли матеріали. Вони не згадували про те, де були зняті кадри, а також про технічні особливості зламу. ВВС знайшла це місце, використовуючи географічний сервіс WikiMapia.
Також можна скористатися іншими сервісами, такими як Google Maps, для порівняння заявленого і реального місця зйомки. Там, де це можна застосувати, скористайтеся Google Street View. Насправді, відео зняли в Художньому центрі «Ізоляція» на окупованій території Донбасу.
Іноді ці підробки незграбні, тому їх легко викрити. Досить лише бути уважним. Наприклад, російські ЗМІ поширили новину про те, що бійці «Правого сектора» нібито проводили «уроки русофобії» у школах Краматорська Донецької області на Сході України.
Відео поширили в соціальних мережах і YouTube, а потім його підхопили російські ЗМІ. Один зі школярів нібито знімав ці уроки за допомогою камери телефона. На відео чоловік у британській військовій формі з рушницею в руці змушує дітей читати вголос статтю «Що таке русофобія?» Такі уроки, за його словами, проводитимуть у всіх навчальних закладах на території, звільненій від росіян.
Користувачі соціальних мереж помітили, що школярі виглядають старшими за свої роки. Герой відео одягнений у військову куртку в мілітарі-стилі Кондора зі смугою «Thor mit uns». Такі шеврони, а також одяг можна купити в будь-якому інтернет-магазині.
Насправді, це відео було провокацією активіста з Краматорська, аби побачити, чи будуть російські ЗМІ використовувати його без перевірки. Автор відео, Антон Кистол, надав StopFake чорнову версію і закулісся зйомок.
*Уперше підручник Ольги Юркової «Шість технологій створення фейкових новин і прості інструменти для їхнього викриття» було опубліковано на ресурсному центрі Глобальної мережі журналістів-розслідувачів (Global Investigative Journalism Network). Уривки з посібника публікуються на Uchoose із дозволу авторки та адміністрації сайту.
- Запрошуємо читачів також прочитати статтю “Україна замість Росії і Гітлер з домальованою Біблією – які бувають фотофейки і як їх викрити“.
- Спробуйте також пограти у першу політичну гру від Uchoose.
- Долучайтеся до наших сторінок у соцмережах Facebook, Twitter та Telegram.
