Сковорода окупантам
Григорій Савич нічого не писав про політику, хоча під час його життя діялося багато важливих подій. Григорій Савич тікав від світської кар’єри, тому просив написати на могилі «Світ ловив мене, та не спіймав», однак чомусь саме в рік його 300-го ювілею росіяни, що вважають його своїм філософом, прицільним вогнем зруйнували будинок, де він відійшов у засвіти та біля якого спочиває. Що б Сковорода міг їм відповісти? Ризикну зацитувати його текст, мораль з байки «Олениця та кабан»:
Не можна начудуватися з дурнів, які зневажили і зганьбили найчесніший і неоціненний бісер добродійства лише задля того, щоб продертися до чинів, зовсім невідповідних до їхніх нахилів. Який нечистий їм нашептав на вухо, що ім’я та одяг змінять їхнє буття, а не життя чесне, гідне чину? Ось достеменно Езопові граки, що вдягаються в чуже пір’я! З такого існування зшите життя нагадує човен, у якому їхали морем зодягнуті по-людському мавпи, і жодна не вміла кермувати. Той, хто має освічене око, безліч бачить він ослів, убраних у лев’ячу шкуру! А для чого вбрані? Для того, щоб вільніше могли рабські свої вибаганки вдовольняти, людей турбувати і проламуватись крізь загороди громадянських законів. І ніхто з достойних честі на непоштивість так не сердиться, як ці мавпи з ослами та кабанами. Стародавнє грецьке прислів’я: “Мавпа є мавпою і в золотім уборі”.
*на обкладинці використана ілюстрація Олександра Грехова
