Соцмережна гігієна
Соцмережі з кожним роком стають дедалі популярніші, саме в них проскролює вільний та не тільки час величезна кількість людей. У цьому матеріалі опишемо базові принципи поведінки в соцмережах: як себе поводити, на що звертати і не звертати увагу, як використовувати соцмережі так, щоб вони не використовували вас.
Соцмережа як візитівка
Наші екаунти в соцмережах – це сучасний аналог сіві та візитівки. Коли ми хочемо щось дізнатися про людину, то шукаємо її в соцмережах. Так роблять також роботодавці. Саме тому до ведення облікового запису треба ставитися доволі уважно. Прогляньте дописи і фото на своєму профілі відстороненим поглядом. Яке враження вони справляють? Саме таке, як ви і хочете? Тоді все гаразд. В іншому разі можна налаштувати приватність для деяких дописів і фотографій, щоб вберегти їх від стороннього ока.
Список друзів і вподобань також доволі вичерпно вас характеризують. Які ваші смаки в музиці, кінематографі, літературі (або ж ви зовсім не цікавитеся мистецтвом), які ваші політичні та релігійні вподобання? Яким інфлюенсерам ви довіряєте? Усе це у соцмережі, як на долоні. Про це варто пам’ятати.
Також у соцмережі відразу видно, чи генеруєте ви власний контент, чи займаєтеся тільки репостами або ж, взагалі, ніяк не ведете свій екаунт. За репостами видно, що саме належить до вашого інформаційного кошика, які теми вас хвилюють та цікавлять. Чи споживаєте ви якісні медіаматеріали, чи клікбейт і фейки.
Соцмережа та психологічне здоров’я
Взаємодія із соцмережами, на жаль, має не тільки позитивні ефекти. Так, з одного боку, ви можете швидко знайти потрібних вам людей, поширити важливу інформацію, плавати у петабайтах контенту. А з іншого, алгоритми вам підсовують персоналізований контент, щоб ви якомога більше часу проводили в мережах, формують довкола вас інформаційну бульбашку однодумців тощо.
Для збереження психологічної рівноваги спеціалісти радять відмежуватися від токсичного контенту (повного зневаги чи агресії), не підсідати на голку лайкової залежності (перестати рахувати лайки і репости власного контенту і порівнювати себе з іншими), пам’ятати, що образ людей у соцмережах ідеалізований та не завжди або не повністю збігається з їхніми реальними життями (припинити заздрити).
Також експерти радять суттєво обмежити нотифікації. Якщо у вас увімкненні звукові сповіщення, що хтось якось відреагував на ваш допис, надіслав повідомлення тощо, то комп’ютер або телефон можуть не замовкати. Це автоматично втягуватиме вас у соцмережу постійно.
Систематична прив’язаність до соцмереж може призвести до залежності. Офіційно такого діагнозу не існує, але у США проблеми з надмірним використанням соцмереж діагностують у 10% людей.
Як і інші залежності, тут задіяні дофамінові сигнали. Мозку подобається, якщо ви зробите допис і отримаєте позитивний фідбек, він вимагає повторення, і ви знову повертаєтесь у мережу.
Надмірне часопроведення у соцмережах може призвести до заниженої самооцінки, ізоляції, самотності, депресії, проблем зі сном, навчанням, роботою, відчуттям реальності, клопотів з емпатією.
Симптоми залежності такі: ви заходите у соцмережі під час спілкування з родичами та друзями або під час їди; нервуєте і сердитеся, коли у вас нема можливості зайти у соцмережу, думаєте постійно про соцмережу та заходите туди за першої ж можливості.
У таких випадках експерти радять за можливості обмежувати доступ до соцмереж, наприклад, не використовувати їх у телефоні, а тільки на комп’ютері, робити детокси тощо.
Соцмережі як джерело інформації
Соцмережі з кожним роком дедалі активніше відвойовують статус джерела інформації в традиційних медіа. Це має як позитивні (інформація поширюється блискавично, її неможливо відцензурувати), так і негативні наслідки (інформацію часто не перевіряють, а іноді спеціально запускають дезінформаційні кампанії).
Якщо не враховувати персональний контент користувачів (фото, відео, думки, рефлексії), то в соцмережах на вас чекає цілий спектр інформації: маркетингова (реклама та просування товарів і послуг); політично-соціальна, спеціалізована (технічна, пов’язана з різними професіями та хобі), розважальна тощо.
Інформаційні меседжі поширюють як представництва класичних медіа (що ведуть свої сторінки), так і інфлюенсери, прості користувачі та автоматизовані чи напівавтоматизовані армії ботів.
Навички фільтрування інформації в соцмережах дещо відрізняються від навичок у класичних медіа. Якщо раніше ви довіряли певному бренду медіа і тому, що воно повідомляло, то в сучасних реаліях кожен користувач повинен володіти базовими навичками фактчекінгу, пам’ятати про репутацію різних інфлюенсерів (кого підловили на поширенні фейків або джинси), вміти бачити інформаційні кампанії, коли задіюються різні сегменти соцмережі для поширення певних меседжів; не реагувати на клікбейт, сенсаційні фейки і так далі.
Також у класичних медіа був обмежений компонент взаємодії. А в соцмережі ви не тільки можете подискутувати з автором інформації (піднявши її рейтинг), але і поширити її. Тому всі користувачі соцмережі належать до величезної інформаційної екосистеми.
У сучасному світі уже не вийде ігнорувати присутність соцмереж, вони давно стали частиною реальності. Соцмережна гігієна, отже, це невід’ємний компонент загальноінформаційної гігієни.
- Перевірте себе у квізах від Uchoose. 🥇
- Грайте у Першу політичну гру. 🗳
- Грайте у Антикорупційну інтерактивну гру “Непідкупність”. 💵
- Відкривайте нові терміни у #дваабзаци. 👈
- Читайте інші цікаві матеріали на нашому ресурсі. 📖
- Долучайтеся до наших сторінок у соцмережах Facebook, Twitter та Telegram. 👍
