Стовпи російської дезінформації

Минулого тижня Держдеп США опублікував обширний звіт під назвою «Стовпи російської дезінформації та екосистема пропаганди»

У цьому дослідженні описано розбудовану та багаторівневу систему. На жаль, далеко не для всіх наших співвітчизників очевидно те, що показали далекі заокеанські аналітики, тому подаємо основні тези звіту.

Держдеп кваліфікує діяльність російської влади як «основну загрозу» у сфері дезінформації, що вказує на серйозність процесів, величезний масштаб і значну ефективність російської пропагандистської машини.

Аналітики кваліфікують російську машину пропаганди як екосистему, тобто складну багаторівневу структуру, здатну до саморегуляції, відновлення та розростання.

Екосистема російської пропаганди стоїть на п’яти стовпах:

          офіційна комунікація влади

(заяви Кремля або міністерств, офіційні дописи органів влади в соцмережах, висловлювання російських політиків);

          глобальна інформаційна служба за державний кошт

(російські ЗМІ, що працюють для Росії і за кордоном, іноземні ЗМІ, які фінансує Кремль, міжнародні соціокультурні інституції, які фінансує Кремль);

          проксі-ресурси

(пов’язані з Росією всесвітні та локальні ЗМІ у різних країнах, свідомі та несвідомі інфлюенсери/спікери/експерти, які популяризують російські наративи, поширення наративів на офіційному рівні інших держав);

          соцмережі

(інфільтрація у внутрішні справи країн, підбурювання внутрішніх конфліктів і протестних акцій);

          кібер-дезінформація

(публікація хакерської інформації, захоплення та клонування сайтів, фальшування документів, атаки на офіційні ресурси чи об’єктивні медіа).

Ці п’ять стовпів розташовані у відцентровому порядку від Кремля. Перший стовп прямо з ним пов’язаний, другий стоїть трохи далі, від трьох інших Кремль може спокійно відмежуватися, мовляв, Росія тут ні до чого. Усі п’ять стовпів використовують для створення та поширення фальшивих наративів.

У російських військово-стратегічних колах цей процес називається «інформаційна конфронтація». Цей термін актуальний і для воєнного, і для мирного контексту. Також використовується давніший термін «активні заходи».

Переклад українською інфографіки зі звіту Держдепу США / Джерело: УКМЦ.

Характерні риси російської екосистеми пропаганди такі:

          немає єдиного каналу поширення дезінформації;

          поширювані матеріали на різних ресурсах не мають однакову форму.

          використовуються різні взаємодоповнювані та взаємопідсилювані  формати, навіть якщо окремі повідомлення можуть видаватися взаємозаперечними;

          у п’яти стовпах дезінформації використовується різна тактика;

          екосистемний підхід допомагає підважити цінність демократичних інституцій, міжнародну співпрацю США із союзниками. 

Така розгорнута та масштабна система має три чіткі переваги:

          вона дозволяє просувати різні варіації того самого фальшивого наративу для різних цільових груп;

          при поширенні відвертих маніпуляцій проксі-ресурсами Кремль може умити руки, спростувати критику і водночас поширити необхідну інформацію;

          відбувається ефект «медіа-помноження» між п’ятьма стовпами, що збільшує охоплення та резонанс.

Ефект «медіа-помноження» може іноді провокувати цілі дезінформаційні бурі, що потенційно небезпечні для тих, кого Росія вважає опонентами на міжнародному, державному чи локальному рівні.

У звіті Держдепу ефект «медіа помноження» показано на прикладі російського наративу про коронавірус як біологічну зброю США.

1. Жириновський (представник влади) називає коронавірус «біологічною зброєю США».

2. Меседж підхоплюють і модифікують канал «Звезда» (експерт озвучує думку, що коронавірус – біологічна зброя), «Спутнік Арабік» (чи коронавірус – таємна американська зброя? ) та «Росія 1».

3. Поширення меседжу проксі-ресурсами на кшталт News Front, Geopolitica.ru.

4. Поширення наративу в соцмережах.

5. Хакерська операція «Ґострайтер»: поширення фальшивої інформації про зараження та фальшиві експертні свідчення.  

Наратив з’явився в січні 2020, а станом на березень він став дуже популярним.

У цьому звіті перераховано та проаналізовано тільки основні проксі-ресурси Кремля на кшталт московського журналу Strategic Culture Foundation, канадського ресурсу Global Research чи кримського News Front.

Оскільки Росія воює з Україною, і тема нашої держави не сходить з порядку денного основних рупорів російської пропаганди, не важко уявити, скільки уваги приділяє Кремль для підтримки та розвитку своїх проксі-ресурсів, свідомих та несвідомих-інфлюенсерів у нас.

«П’ята колона» та «рука Кремля» – це не просто штампи чи інвективи. Іноді це реальні, продумані довготермінові проєкти, що взаємодіють в розбудованій екосистемі російської пропаганди.


 

Журналіст

Залиште коментар

12 + nine =