Український телеефір: цифри і тенденції

Телевізор, хоч і поступово здає позиції інтернету, але все ще залишається ключовою інформаційно-розважальною точкою в українських оселях. І йдеться тут не тільки про джерело новин, але і про контент для дозвілля – фільми, серіали, шоу і т. д. І саме тут актуальне дієтологічне правило – ми те, що ми споживаємо. Тож який вигляд має український ефір?

Компанія Media Resources Management проаналізувала ефір шести найрейтинговіших українських каналів: «Україна», ICTV, «1+1», СТБ, «Новий канал» та «Інтер» і простежила зміни в ефірах, починаючи з 2014 р. Саме ці шість каналів українці дивляться найчастіше, а отже, їм подобається контент, який ці мовники пропонують.

Сумарно весь ефір шести каналів розподіляється за жанрами так: 35,9% – шоу, 18,2% – серіали, 15,6% – фільми,  14,2% – реклама, 8,4% – новини,  7,7% – анонси, документальні фільми, анімація, концерти тощо. Тобто новин у телеефірі цих каналів менше, ніж реклами.

Якщо подивитися на кожен канал окремо, то співвідношення жанрів у 2020 р. відрізнялося. Найбільше шоу було на «1+1» (44,1% ефіру), найбільше серіалів – на «Україні» (35,6%), найменше – на «Новому» (4,7%), але цей канал показав найбільше фільмів (32,6%). На ICTV було найбільше новин (15,2%).

Такий жанровий поділ був не завжди. У 2014 році шоу займали 21% ефіру шести найрейтинговіших каналів (36% у 2020), а серіали 31% (18% у 2020). Зміна відбулася через початок російсько-української війни та ухвалення закону «Про захист інформаційного простору», що заборонив показувати російські фільми, зняті після 2014 р., а також ті, що популяризують армію чи інші силові структури держави-агресора, і до створення яких причетні люди, що підтримували російську агресію.

Цей закон сильно вдарив по ефіру українських каналів, які були забиті подібним контентом. Російські серіали почали замінювати українськими шоу (у 2016 р. шоу суттєво випередили серіали) і поступово налагоджувати виробництво власних серіалів.

Загальна частка російських серіалів скоротилася з 11 153 годин (2014 р.) до 337 годин (2020 р.) – у понад 33 рази. Серіали, які досі показують, відповідають усім нормам закону: вироблені до 2014 року, без акторів із чорного списку, без героїзації російських силовиків.

Натомість обсяг серіалів українського виробництва зріс із 1336 годин (2014 р.) до 6935 годин (2020 р.) – у понад 5 разів.

У 2014 р. у шістці каналів-лідерів 69% серіалів були російськими, а 7% – українського виробництва, у 2020 ситуація обернена – 72% – українське виробництво, 4% – російське. Цього року українського серіального ефіру вперше було більше, ніж російського у 2015 р.

Також популярні в Україні турецькі серіали (5% у 2014, 8% у 2020).

Якщо ж проаналізувати не ефірний час, а найменування, то у 2015 р. на шести каналах показували 536 серіалів, із яких 326 російські, 86 українські, 57 створених у копродукції з Україною (часто російсько-українських), 39 американських.

У 2020 ситуація обернена: з 493 серіалів: 380 – українські, 32 російські,  43 копродукція з Україною, 15 – американські, 23 – інші.

Кожен із шести каналів вів свою серіальну політику. Ось короткий підсумок.

У 2020 р. 93% серіального ефіру каналу «Україна» були українського виробництва (3% Росія, 4% копродукція з Україною). У 2014 р. там повністю домінували російські серіали, ситуація змінилася аж у 2016 р., коли український серіальний ефір незначно випередив російський. У 2018 р. канал серйозно змінив політику і звів російські серіали до мінімуму.

На ICTV подібна історія. 2014 р. – повне домінування російських серіалів, 2015 р. канал показував багато американського продукту, але російських серіалів усе одно було більше. З 2016 р. домінують українські серіали, у 2020 їхня частка – 89%.

«1+1» станом на 2014 р. мав найбільше із шести каналів українських серіалів, але наполовину менше, ніж російських, а домінували тоді в ефірі турецькі. У 2015 р. частка російських серіалів скоротилася наполовину (домінування турецьких збереглося), у 2016-2017 – українські серіали займають найбільше ефіру, у 2018 майже порівну турецькі й українські серіали, у 2019 домінують турецькі. І станом на 2020 р: 47% – український продукт, 34% – турецький, 6% – російський, 4% – американський. 

На СТБ у 2014 р. було багато американських і російських серіалів (домінували останні). У 2016 – різке збільшення українського продукту, у 2017 р. збільшення російського, із 2018 до 2020 стабільне зростання кількості українського продукту. У 2020 там такі цифри: 73% українські серіали, 9% – російські, 7% – американські.

«Новий канал»: повне домінування російських серіалів у 2014 з поступовим зменшенням у 2015 – 2018 рр. (у 2018 – до мінімуму). Далі домінує американський продукт. У 2020 р.: 84% американського серіального продукту, 14% – українського, 2% – інші.

На «Інтері» також домінували російські серіали у 2014 р., у 2018 р. їхня частка впала до мінімуму, і почав домінувати український продукт, але у 2020 р. найбільше було серіалів з інших країн – 48%, українських було 37%, російських – 9%.

Як бачимо, виробництво українських серіалів успішно задовольняє потребу в серіалах, яку до війни повністю перекривала Росія. Поки доволі частий прийом – це адаптація перевірених західних сюжетів під наші реалії. Наприклад, серіал виробництва каналу «Україна» «Люся інтерн» – це адаптація «Carol’s Second Act», драмеді «1+1» «Моя улюблена Страшко» – «Ugly Betty» і т. д. Хоча з’являються і цілком українські проєкти. Кількісне зростання українських серіалів виллється у покращення якості.  

Зміна українського телеландшафту, яка відбулася після початку війни, доволі кардинальна. Українські виробники серіалів звільнилися від тиску російського ринку, але зараз на них чекає конкуренція зі стрімінговими гігантами, на кшталт Netflix.

---

• Перевірте себе у квізах від Uchoose. 🥇
• Грайте у Першу політичну гру. 🗳
• Грайте у Антикорупційну інтерактивну гру “Непідкупність”. 💵
• Відкривайте нові терміни у #дваабзаци. 👈
• Читайте інші цікаві матеріали на нашому ресурсі. 📖
• Долучайтеся до наших сторінок у соцмережах Facebook, Twitter та Telegram. 👍