Школа критичного мислення від четвертого брата. Урок 8: Інформаційна війна

Привіт! Це Нестор, ваш неказковий експерт. У казках, де живуть мої троє братів, як правило, мирно, хоча бувають і конфлікти, які вдається вирішити магічним способом. 

Сьогодні я розповім вам про війни в інформаційному просторі. Тут ніякої магії нема, тільки холодні розрахунки.

 

Що таке інформаційна війна?

У сучасному світі велика частина життя крутиться в інформаційному просторі, тому не дивно, що військові дії також великою мірою відбуваються тут. Вам може здатися, що інформаційна війна не така важлива, як справжні бойові дії. Але це не зовсім правда. Так, від інформаційної атаки не гинуть люди, але гарно реалізована інформаційна операція може замінити вторгнення регулярної армії. Уявіть собі ситуацію, де дві країни вороже ставляться одна до одної. І якщо країна 1 проведе грамотну інформаційну кампанію в країні 2, то та може змінити свою точку зору і пристати на умови країни 1.

 

Інформаційна війна – це нав’язування своєї позиції. Звучить ніби просто, але добитися гарного результату не так легко. Якщо ви спробуєте когось переконати прямо, то у вас може нічого не вийти, діяти треба хитро і довго, залучаючи найрізноманітніші інструменти.

 

Чим воюють в інформаційних війнах?

Усе те, про що ми говорили на попередніх уроках, активно використовується в інформаційних війнах.

Гарна інформаційна армія – це ЗМІ (від найпрестижніших до зливних бачків), пул експертів (у різних галузях), інфлюенсери та ботоферми, що масовано транслюють потрібну інформацію усіма каналами комунікації. Інформаційна війна ведеться на телебаченні, у пресі, освіті, соцмережах і культурному просторі (який часто справляє враження аполітичного).

В інформаційних війнах використовують факти, фейки, діп-фейки, популізм, конспірологію, словом, усе, що чіпляє увагу і здатне переконати.

Професійна інформаційна війна працює з різними авдиторіями, підбираючи канали комунікації та способи, щоб краще достукатися. Наприклад, зі старшим поколінням краще говорити через телебачення та пресу, із середнім через фейсбук, а з молодшим за допомогою Тік-току.

Процес нав’язування своєї позиції можна також назвати наративом. Тобто вам можуть втовкмачувати певний меседж прямо або опосередковано, але провідна думка, що ховається за різноманітною інформацією, та сама.

Наративи одного спрямування сумуються в пропаганду, тобто масовану інформаційну кампанію, що залучає усі можливі канали та методи комунікації.

Мета пропаганди та ворожих наративів – не тільки нав’язати свою думку, але і керувати вашими реакціями. Це називається рефлексивним контролем. Якщо дуже спросити, то це виглядає так: замість того, щоб сказати «купи пиріжок!», ворожа сторона надсилатиме вам сигнали: «ти голодний», «пиріжок продається поруч», «у тебе в кишені є достатня кількість грошей на пиріжок», «їсти пиріжки – це нормально». І, почувши ці меседжі, людина сама вирішує купити пиріжок. Ніхто прямо їй цього не наказував, але бажаного результату досягнуто.

 

Російсько-українська війна

Для прикладу можемо розглянути інформаційну війну, яку веде Росія в Україні поруч із традиційною. Ось ключові російські наративи:

– В Україні відбувається громадянський конфлікт, а не війна з Росією.

– Україна – це пропаща країна, вона розвалюється, інституції не працюють, усе погано, скрізь корупція, простий народ бідує.

– Українці та росіяни – братські народи, які повинні жити в тісному союзі.

– В Україні розгул нацизму, Майдан був державним переворотом.

– В Україні утискають російськомовних та інші національні меншини.

– Світ відвертається від України і не підтримує її.

 

Знайомі думки? Чули їх? Це результат роботи величезної машини російської пропаганди та їхніх агентів в Україні. Якщо ці наративи прийме більшість населення, ми самі здамося у війні та побіжимо брататися. От чому це так важливо. І от чому Росія витрачає на це мільярди. Програма максимум – це повністю нав’язати свою позицію, програма мінімум – змусити нас сумніватися у власній.

 

Як воювати в інформаційній війні?

Інформаційна війна має таку особливість, що у ній нема лінії фронту. Інформаційні атаки легко провести будь-де. Саме тому важливо вміти оборонятися. В інформаційних війнах воюють за допомогою кібератак (коли хакери зламують інформаційні ресурси ворога), а також за допомогою пропаганди. Ось кілька порад, як оборонятися:

– Умійте бачити закамуфльовані наративи (наприклад, можна не казати прямо, що у нас громадянський конфлікт, але можна робити акцент на тому, що по той бік фронту воюють місцеві).

– Відфільтровуйте агентів ворожої сторони (якщо ви підловили якесь джерело інформації на транслюванні ворожих наративів, просто викиньте його зі свого раціону).

– Викривайте ворожі наративи у своєму колі спілкування (без фанатизму: не усе те, що критикує Україну – рука Москви, але уважність стане в нагоді).

– Не піддавайтеся на провокації: не поширюйте ворожі наративи навіть з критикою. Ігнор – це найкраща зброя.

– Де можна поскаржитися, поскаржтеся (йдеться про скарги на екаунти у соцмережах, ютуб-канали).

– Не переходьте за спокусливими клікбейтними лінками і не ведіться на підозрілі флешмоби і тести (ваші персональні дані можуть вкрасти, зламати ваші екаунти та використати їх у інформаційній війні).

 

Пам’ятаєте історію про троянського коня? У сучасному світі троянський кінь – це ворожий наратив. Хто його приймає, той програє.

Квіз до уроку 8: Інформаційна війна. виживання і самооборона

 

---

Додаткові джерела:

• https://www.radiosvoboda.org/a/28580039.html
• https://uchoose.uacrisis.org/refleksyvnyj-kontrol-manipulyuj-i-vladaryuj/
• https://www.youtube.com/watch?v=IeBmvFMfYWw
• https://www.youtube.com/watch?v=_0n5Zw-9N6g&t=453s
• https://www.youtube.com/watch?v=mdDlEX5q5Rs

---

• Перевірте себе у квізах від Uchoose.
• Грайте у Першу політичну гру.
• Грайте у Антикорупційну інтерактивну гру “Непідкупність”.
• Відкривайте нові терміни у #дваабзаци.
• Читайте інші цікаві матеріали на нашому ресурсі. 
• Долучайтеся до наших сторінок у соцмережах Facebook, Twitter та Telegram.