Вулиця Володимира Рибака

У липні 1955 року у Києві перейменували або назвали (бо не багато нових вулиць не мали назви) 583 вулиці. У цьому списку була вулиця Мостова на Червоному хуторі, яка відтоді стала називатися Кронштадтською. Кронштадт – це місто-фортеця на острові у Фінській затоці біля Санкт-Петербурга, оспіване в російських пропагандистських фільмах і піснях. Улюбленець Путіна Растаргуєв співає, що “там за туманамі любят нас і ждут”, а далі уточнює, що “ждьот Сєвастополь, ждьот Камчатка, ждьот Кронштадт, вєріт и ждьот зємля родных своих ребят”. Тим часом дочка Шойгу Ксєнія взялася втілювати у Кронштадті черговий пропагандистський проєкт Путіна “Воєнно-історічєскій кластєр “Остров фортов”. До повномасштабного вторгнення в Україну рашисти планували збудувати там найбільший у світі музей військово-морського флоту. 

Тим часом українці випередили Ксєнію Шойгу і відкрили на дні Чорного моря філію цього музею, потопивши крейсер “Москва”. Від 2022 року вулиці Кронштадтської у Києві немає. Тепер це вулиця Володимира Рибака, який був депутатом горлівської міської ради і навесні 2014-го намагався повернути на міськраду державний прапор. За такий мужній вчинок уже в окупованому місті чоловіка викрали, катували і викинули в річку. Ця жорстокість тоді вразила весь світ, а Володимир Рибак став символом українського спротиву, людиною, яка прийняла мученицьку смерть за жовто-блакитний прапор. То були перші смерті цієї війни, які увиразнили страшне єство росіян і те, що вони вбивали і вбиватимуть за все українське.