Вулиця Єжи Ґедройця

Захисники імперських назв часто апелюють до історичної правди, буцімто “так було завжди”. Однак більшість їхніх “історичних” назв росіяни колись нахабно присвоїли старим об’єктам, які мали інші назви задовго до появи тут Москви. Цей процес вигадування “ісконності” почався з перших днів окупації і не припинявся ніколи. Так у Києві до 2018-го існувала вулиця Тверська, що до 1901-го була Звіринецькою (нинішня вулиця Звіринецька виникла відносно недавно і названа так у 1955-му). Посилаючись на київських краєзнавців, історик Олександр Зінченко каже, що Тверською вулицю в центрі Києві назвали, “щоб було, як у Москві”. 

Уже 5 років це вулиця Єжи Ґедройця – поляка, який після Другої світової, живучи на еміграції, створив журнал “Культура”, що відіграв надважливу роль у поваленні комунізму у Європі та польсько-українському зближенні. Ґедройць підтримував тісний зв’язок із української діаспорою на Заході, і саме з його ініціативи побачило світ “Розстріляне відродження”. Редактор “Культури” просував непопулярні на той час серед поляків ідеї примирення і прийняття повоєнних кордонів. Хоч кінця СРСР не було видно, Ґедройць знав, що рано чи пізно він розвалиться. На той момент, вважав він, наші народи мали би порозумітися і навчитися бути рівноправною опорою незалежності одне одного. Так і сталося, і у столиці незалежної України, яка з польською допомогою боронить себе та сусідів від спільного ворога, є вулиця Єжи Ґедройця, що переходить у вулицю Іоана Павла ІІ (Івана Павла ІІ).