Вулиця Юрія Шевельова

Життя і смерть Нікалая Руднєва – яскравий приклад радянської брехні. Народжений у Тульській губернії Російської імперії, він потрапив в Україну як більшовицький окупант. Коли за його активної участі більшовики роззброїли українські війська в Харкові та захопили важливі об’єкти, Руднєва обрали членом виконкому Харківської ради солдатських депутатів. Тобто спочатку ти захоплюєш чуже місто, а потім стаєш там “обраним”, “народним”, “ісконним”. Пізніше більшовик також був заступником наркома з військових справ так званої «Донецько-Криворізької Радянської республіки». Донедавна в Києві була вулиця на його честь, а в Харкові навіть “могила”, яка виявилася несправжньою – 5 років тому плиту підняли і знайшли там… сміття. 

Поки в Харкові розбиралися зі сміттям у ямі, у Києві зникла вулиця окупанта Руднєва, і з’явилася вулиця видатного харків’янина Юрія Шевельова (Шнайдера). Дослідники називають його найвидатнішим українським мовознавцем минулого століття. Крім цього, він був блискучим літературознавцем і критиком. У СРСР Шевельов був під забороною, бо в одній зі своїх найкращих праць довів, що ніякої спільної мови українців, білорусів і росіян ніколи не існувало. Також відомі слова науковця про те, що найбільші вороги України – це “Москва, кочубеївщина і провінціалізм”. Із цим важко посперечатися, як і з тим, що внесок Шевельова в українську та світову науку ще належить гідно оцінити.