Вундерваффе і аналоґовнєт
Під час Другої світової машина пропаганди нацистської Німеччини лякала ворогів новітніми розробками оборонної промисловості, які називала «вундерваффе», тобто «диво-зброєю». Як правило, ішлося про розробки, які перебували на етапі концептів або про зброю, яку не встигли випробувати належним чином, і вона не давала «диво-ефектів» на полі бою. Одним з таких прикладів була гармата «Важкий Густав», що стріляла 800-міліметровими снарядами (вагою у 1344 кг). Цю вундерваффе використали тільки раз – під час штурму Севастополя, але вона не дала бажаних результатів, попри надзусилля при її транспортуванні.
Путінська Росія, яка стверджує, що займається денацифікацією, а, насправді, косплеїть всі прояви гітлеризму, також лякає світ вундерваффе. Росіяни не називають свої розробки «дивозброєю», але постійно повторюють, що вона не має аналогів. Російські аналоґовнєти, справді, не можна назвати повним аналогом вундеваффе, бо про них тільки говорять і складають пісні, на кшталт «полєтят сарматушкі на соєдіньонниє штатушкі».
*на обкладинці використана ілюстрація Олексія Кустовського
