Як в СРСР лякали західною музикою
Громадяни СРСР були відрізані від решти світу, щоб не розуміти, в якій неволі і яких злиднях вони живуть. Однак зовнішній світ все-таки проникав у тоталітарну країну, наприклад, через музику. Совок із Зикіною чи Пугачовою, звісно, не міг змагатися із американськими чи європейськими виконавцями. Тож зі зростанням популярності західної культури преса дедалі більше критикувала тамтешніх зірок не за відсутність таланту, а за спосіб життя. Елвіса Преслі звинувачували у співпраці з ФБР, а його фанатів критикували за “масове божевілля”*. Газета “Молодь України” писала про зірок, які рано померли через шкідливі звички: гітариста групи “Роллінг Стоунз” Браяна Джонса, який у 26 років “утопився під дією наркотиків та алкоголю”; співачку Дженіс Джоплін, яка в 27 років “померла від надмірної дози героїну”; Джиммі Хендрікса, який у 24 роки “загинув від снодійного”.
Видання застерігало читачів, що артистів “затягла трясовина буржуазної індустрії розваг”. У 1985-му р. комсомол навіть підготував перелік “ідейно ворожих” груп і виконавців. Однак пресі було дедалі важче заперечувати реальність, і вона намагалася хоч якось пояснити популярність західної музики серед радянської молоді. Так у конкурсі популярності виконавців, який провела “Молодь України”, британська рок-група “Смокі” посіла 3 місце. Скандал! Небажаний результат свого ж конкурсу заходилися пояснювати тим, що музика групи схожа на “Бітлз”, “чия манера виконання, наспівність, гармонійність наближається до російського мелосу”**. Водночас газета передбачала крах колективу, вдаючись до примітивних маніпуляцій. Автор статті “Смокі” у безвиході”, роблячи висновок про близький занепад гурту, підкріплює свою думку вирваним із контексту рядком однієї з пісень: “що я можу зробити?!”
Джерела:
*Климчик С. «Елвіс, елвіс…». Молодь України. 1980. 18 лист, No221 (14057). С. 3
**Январьов М. «Смокі» у безвиході. Молодь України. 1981. 21 лютого, No36 (14122). С. 4.
