Що робити, якщо народ не хоче свого Президента? Для таких випадків існує процедура «імпічменту». Це – процедура притягнення до суду Парламенту найвищих посадовців. В Україні імпічмент регламентується 111 ст. Конституції (Президента можуть усунути з посади, якщо він вчинив державну зраду або кримінальний злочин). Раніше процедура імпічменту у нас мала такий вигляд: Парламент створював слідчу комісію, висновки якої розглядались на засіданні. Рішення про звинувачення ухвалювали не менш як 2/3 Ради, Конституційний Суд та Верховний Суд виносили свої висновки, а тоді ¾ Ради могли своїм рішенням усунути Президента з поста. Така процедура була недосконалою: втручалося багато «зовнішніх» структур, не було розписаних уточнень стосовно слідчих і прокурора. До речі, Янукович не покинув пост Президента через імпічмент: у 2014-му Рада проголосувала за постанову «Про самоусунення Президента України». Тобто він сам усунувся від обов’язків, причому у неконституційний спосіб. Рішення ухвалили 328 депутатів, замість 338, та не було необхідного висновку КСУ: це не відповідало процедурі.

10 вересня Верховна Рада ухвалила новий законопроект про імпічмент. Імпічмент стане позасудовим конституційним процесом. Наразі маємо такий порядок процедури: ВРУ робить подання про вчинений Президентом злочин і створює тимчасову комісію (300+1 голос). Тоді комісія розслідує справу і подає висновки до Ради, які вона розглядає за участі Президента, КСУ, ВСУ, ГПУ та уповноваженого ВРУ з прав людини. Якщо раптом Рада не підтримує імпічмент, то Голова Парламенту має попросити вибачення у Президента. Фактично нічого не змінилося: прописана практично ідентична процедура, що і в ККУ, просто тепер її виклали в окремому законі. У нинішньому законі бентежать багато нюансів: наприклад, скорочена процедура внесення поправок (всього 7 днів). Розгляд у євроінтеграційному, антикорупційному, бюджетному комітетах у «Слузі народу», мабуть, вважають умовностями. Вже не говорячи про те, що саме через вимогу до ¾ депутатів реалізувати попередню процедуру імпічменту було практично нереально. Більше ніде не потрібна така кількість нардепів: ні для зміни Конституції, ні для зміни гімну, прапора чи кордону. Може бути й таке, що СН закладе в закон інструменти, щоб його дія не торкнулася безпосередньо Зеленського (наприклад, він вступить у дію з наступної каденції або наприкінці нинішньої). Все це дає підстави вважати, що новий закон про імпічмент – черговий фейк, ухвалений для того, щоб у Президента «для народу» був чітко прописаний закон, який його торкнутися не може.