Залізний закон олігархії

У 1911 році німецький соціолог Роберт Міхельс сформулював закон, згідно з яким будь-яка форма соціальної організації, незалежно від початкової демократичності, неминуче вироджується у владу небагатьох обраних, тобто в олігархію. Спочатку Міхельс був соціалістом і як інсайдер помітив, що у соціалістичних та ліберальних партіях Європи усе залежало від групи вождів. Тому він вирішив, що прагнення до олігархії міститься у самій природі будь-якої організації, після чого став фашистом.

Міхельсівська олігархія – це радше централізація влади, яка справді характерна для упорядкованих організацій, оскільки протидіє хаосу. Український залізний закон олігархії дещо інакший, бо що-що, а нашою олігархією ми можемо похвалитися перед світом (в англомовній Вікіпедії є окрема стаття Ukrainian oligarchs). Український закон звучить так: якщо у тебе кілька крупних монопольних бізнесів, які підтримують один одного, своя або приручена політична партія і свій медіа-холдинг, то ти неминуче олігарх або олігархиня.