Зміни у медіакошику українців у 2024 році
Триває третій рік повномасштабної війни, а, отже, турбулентний процес соціально-культурних змін. Раніше ми писали про зміни в медіакошику українців станом на 2023 рік. Нещодавно громадянська мережа «Опора» провела свіже дослідження, яке дозволяє відстежити найновіші тенденції.
Респондентів запитували про джерела, які вони використовували протягом останніх двох тижнів для отримання новин (можна було давати кілька варіантів відповіді).
Соціальні мережі (Viber, Telegram, YouTube, TikTok, Facebook, Х (Twitter), Instagram) зберігають лідерські позиції, хоча показник дещо просів, порівняно з минулим роком – 73,4% проти 77,9%.
Телебачення за рік суттєво втратило авдиторію – 42,7% проти 62,5%. Так само втратили авдиторію радіо (22% проти 33,7%) та друковані ЗМІ (11,9% проти 17,8%). Інтернет ЗМІ (без соцмереж) стали дещо популярнішими (59,7% проти 57,7%).
У віковому розрізі соцмережі втратили авдиторію серед групи 30-59 років (-5 – -8%). Телебачення найбільше просіло в більшості вікових груп – 18 – 29 років з 40,5% до 18,9%, 30 – 39 років – з 50,8% до 21,1%, 40 – 49 років з 59% до 35,1%, 50 – 59 років – з 71% до 51,2% (найменше в групі 70+ років – з 36,5 % до 34,1%). Так само радіо втратило популярність у всіх вікових групах (від -9% до -15%).
Інтернет ЗМІ здобули більшу популярність у віковій групі 30 – 39 років – +6%.
Із регіональної перспективи соцмережі найбільше просіли на Півдні (-7%), найменше на Сході (-3%).
Телебачення втратило популярність рівномірно у всіх регіонах (бл. -20%). У цьому році його все ще використовують для отримання новин 39,2% мешканців Сходу і 45,8% мешканців Заходу.
Інтернет ЗМІ зросли на 3% на Заході і на Півдні, а просіли на 2 % на Сході. Радіо найбільше втратило позиції на Заході (-18%) та в Центрі (-15%). На Сході – -9%, на Півдні – -5%.
Від соціальних мереж більше відмовилося чоловіків, ніж жінок (-8% проти -1%). І приріст інтернет ЗМІ більший серед чоловіків, ніж серед жінок (+4% проти +0,3%). В інших категоріях гендерні відмінності мінімальні.
Соціальні мережі більше втратили популярність у селах, ніж у містах (-8% проти -3%). Так само радіо (-16% проти -10%). Різниця в падінні телебачення незначна, але в селах воно менше (-18% проти -20%). Інтернет ЗМІ зросли в селах, порівняно з містами (+5% проти -0,5%).
Рейтинг довіри впав за рік до всіх джерел інформації. Найбільше до телебачення (з 61% до 34%), радіо (з 41% до 24%) та соцмереж (з 60% до 47%). Найменше падіння відбулося щодо інтернет ЗМІ (з 45% до 43%). Показник недовіри до всіх джерел зріс із 7,7% до 15,2%.
Серед соцмереж Telegram показав приріст (+7%) (78 %). Також незначно зріс TikTok – +1,7% (26,8%). Інші соцмережі показали падіння: YouTube (з 66,2% до 59,5%), Facebook (з 55% до 44%), Viber (з 50% до 42%), X(Twitter) (з 8,3% до 7,8%). Instagram зберіг показник на рівні 29,5%.
У Telegram найбільший приріст у найстарших вікових групах: 60 – 69 років (+10%) та 70+ років (+17%).
У YouTube падіння на бл. 10% відбулося у вікових групах 18 – 49 років. У Facebook – найменше падіння відбулося у групі 70+ років (-1%), в інших – від -9 до -18%. Viber у всіх групах, крім найстаршої (+ 14%) втратив аудиторію. TikTok зріс у наймолодшій групі 18-29 років і найстаршій 70+ років (+10%).
Telegram найбільш популярний на Півдні (84%), найменш – на Заході (73%). Із Youtube ситуація протилежна – 67% Схід проти 55% Захід. Facebook найменш популярний на Сході (33%), найбільше на Півдні (48%).
Серед гендерних відмінностей Youtube втратив більше авдиторії серед чоловіків, ніж серед жінок (-10% проти -4%). Instagram став на 3% популярнішим джерелом інформації серед чоловіків, і на 3% меншим серед жінок. Instagram зріс на 5 % на селі і просів на 2 % у містах.
Ці дані свідчать про певну втому від новин і зростання недовіри до офіційних джерел (на кшталт телемарафону «Єдині новини» та радіо). Також дещо просів попит на швидкі новини, які пропонують соцмережі, натомість зріс запит на аналітику, яку пропонують інтернет ЗМІ.
Соцмережі повільно просідають, але Telegram стає дедалі популярніший, особливо у найстарших вікових групах. Зважаючи на те, що його творець – Павєл Дуров, інформаційний простір став ще більше зав’язаний на ненадійний інструмент.
*ілюстрація на обкладинці Дмитра Дзюби
