Першого квітня після виборів добрячій частині країни стало не до сміху. Ще під час оголошення результатів екзит-полів інформаційний простір почав закипати і кипить досі. Соціологам до останнього не вірили, а вони, як виявилося, дали точний прогноз.  

Другий тур буде нетиповим для української політики. По-перше, чинний Президент, який вів реформаторську, прозахідну політику і будував виборчу кампанію на патріотичних гаслах, у нього потрапив. (Порошенко не повторив долю Ющенка). По-друге, протистояти йому буде нове обличчя у політиці (і дуже ненове у медіаполі).

Оце нове обличчя, що здобуло у першому турі третину електорату, прагне максимальної новизни, тому уникає дебатів, спілкується тільки з перевіреними журналістами і зводить комунікацію до мінімуму. Українці люблять голосувати за образ кандидата, а не за його реальні здобутки та чесноти, тому така стратегія зрозуміла. Українці голосують емоціями, а на емоціях успішний шоумен знається.

З’являється спокуса піддатися хвилі і почати обзивати співвітчизників останніми словами або ж спробувати аргументовано щось пояснити. Перший варіант точно не принесе нічого доброго, крім випускання пару. Другий викликає сумніви, бо що можна довести людям, які мислять емоціями, а не фактами? А ще цей варіант доволі складний, бо Зеленський, узагалі, мінімізував комунікацію. Можна, звичайно, аналізувати кота Шрьодінгера (тобто кота у мішку), але це радше справа екстрасенсів. Але що тут уже, якщо усі прагнуть сміху і кавеенщини, то чому би і ні? Проаналізуємо виплід 1+1 методами СТБ.

Отже, перед нами, шановні телеглядачі, заява від штабу Зе (Зеленський дедалі більше веде скупу комунікацію від загальноособового і мудрого штабу, а не від власної персони). Отже, заява керівника штабу, пана Разумкова:   

“Усе, що може роз’єднувати українців: віра, мова, територія, якісь історичні лідери – потрібно винести за дужки, принаймні доти, доки ми не закінчимо війну”.

Дивіться, що трапиться, якщо ця фраза стане основою політики Зеленського уже після рекламної паузи у півроку (після парламентських виборів, де його команда матиме шанс таки отримати повну владу). 

Екстрасенс з гадання на бромі української історії Байда Кочубей стверджує, що не потрібно зливати віск на кавову гущу чи обкатувати яйцями мізки, щоб зрозуміти, на що тут натякають. Шановні телеглядачі, йдеться про тихий варіант відкочування здобутків українізації останніх п’яти років. Ні, ті часи, коли за українське відправляли на Сибір, ставили до стінки або відправляли у внутрішню (і, якщо пощастить, зовнішню) еміграцію, минули. 

За часів незалежності навіть Янукович проводив русифікацію завуальовано і хитро. От, наприклад, «Закон про засади державної мовної політики». Страшно звучить? Та ні, нейтрально. Якщо його уважно прочитати, там і формулювання не страшні. Це не Емський указ, в якому, приміром, таке: «Усилить надзор со стороны местного учебного начальства, чтобы не допускать в первоначальных училищах преподавания каких бы то ни было предметов на малорусском наречии».

У наш час ніхто не буде прямо і відкрито боротися з українським (якщо ти не на окупованій території). Інша справа хитре формулювання «винести за дужки». 

Екстрасенс з гадання на харківському правописі Каленик Будь-Лаский погоджується з колегою Кочубеєм: «Зеленський – не буде ставити пам’ятники Леніна назад чи перейменовувати Дніпро на Сталінград, ні, він просто працюватиме на збереження спільного пострадянського культурного простору, бо сам є його дитиною, частиною і творцем. Може скасувати квоти у теле- і радіоефірі, вернути вкантактік, одноглазнікі, запороти закон про мову, словом, відмовитися від усіх речей, що переглядають наслідки колонізації і ускладнюють життя колонізованим. Йому чуже гасло «Геть від Москви», хоча так само чуже йому і гасло «Путін ввєді вайска». У його картині світу, війна між нами і Росією не має сенсу, це випадкове непорозуміння, яке треба швидко забути і вернутися у затишну роль «Штепселя і Тарапуньки». 

А що таке роль Штепселя і Тарапуньки, нам краще розкаже наш колега, екстрасенс зі зливання воскових фігур гетьманів доби Руїни мадам Ашо Йоаникій Тулумбас.

«Недавно я злив віск з фігури Юрія Хмельницького і побачив першу серію «Слуги народу». Там російськомовний вчитель історії стає президентом, приходить у школу, а учні радісно танцюють навколо нього і співають колядку «Добрий вечір тобі», хоча надворі аж ніяк не зима. Знаєте, що це означає? Зеленський або не знає, що це колядка або не хоче знати. Для нього усе це, що його штаб пропонує винести за дужки, і так за дужками – і мова, і віра, і території та історичні лідери. І дужки оці квадратні і залізобетонні.