Армія без облич: чому боти небезпечні, та як виявити їх у вашій стрічці

Уявіть собі армію, яка ніколи не спить, не їсть і не боїться втоми. Вона проникає в найпотаємніші куточки вашого розуму, викликаючи хаос одним натисканням клавіші. Це не сюжет фантастичного трилера, а реальність інформаційної війни, де боти – головні солдати. 

Вони працюють без відпусток і вихідних, вміють знищувати довіру до медіа, розхитувати суспільство та створювати ілюзію альтернативної реальності. До того ж вони – майстри деморалізації: їхні дописи можуть змусити вас повірити, що все пропало, навіть коли все лише починається.

Які ж суперсили вони мають?

– Масовість. Як фанати на концерті, вони одночасно лайкають, репостять і «верещать» у коментарях, щоб наробити шуму навколо потрібного повідомлення і підвищити його видимість за рахунок алгоритмів соцмереж. 

– Синхронізація. Це – як танці на TikTok, але замість них – синхронне поширення потрібних замовнику фейків чи меседжів на десятках або й сотнях платформ. До того ж боти і тролі часто просувають потрібні їм меседжі у коментарях до чужих дописів. Зазвичай наша увага, а, отже, й критичність спрямовані на сам допис. Фонову інформацію ми засвоюємо некритично і часто несвідомо. 

– Маскування під реальних користувачів. Це те, що поки вдається їм найгірше. Якщо придивитися, можна побачити, що ці акаунти – мертві, хоч і мають дедалі правдоподібніший вигляд із розвитком технологій. 

Як зазначає Девід Слосс у книзі «Тирани у Twitter», де він узагальнює вивчені науковцями російські, китайські та деякі інші дезінформаційні кампанії, цифрові платформи стали ареною для авторитарного впливу, який часто включає три компоненти:

1) кібератаки, такі як злам листування Демократичної партії США 2016 року;

2) мережі радикальних (наприклад, ультраправих) сайтів, які поширюють конспірологію, базуючись на даних, отриманих у результаті кібератак. Наприклад, листа Джона Подести, начальника штабу кандидатки у президенти від Демократичної партії Гіларі Клінтон, про меню у популярній піцерії для партійного заходу вони трактували як те, що партія керує таємною мережею педофілів. Ця вигадана історія, відома як «піцагейт», завершилася реальними пострілами, які зробив у піцерії стурбований читач, що приїхав з іншого штату, щоб «врятувати дітей». Ніхто не постраждав, але імідж партії напередодні виборів був безнадійно зіпсований;

3) мережі тролів і ботів, які розносять це соцмережами, заманюючи користувачів на потрібні їм сайти. 

Боти – як гладіатори на цій цифровій арені, лише б’ються не мечами, а фейковими новинами та емоціями, спрямовуючи нашу увагу в потрібне їм русло. Вони підривають довіру до демократичних інститутів, маніпулюють громадською думкою та поширюють хаос. Вводять суспільство в оману, створюють ілюзію масової підтримки шкідливих наративів, атакують опозиційні голоси, заглушують правду… Як підкреслює автор, це становить загрозу не лише для окремих країн, а й для глобальної демократії. 

Книга Девіда Слосса – наукове джерело, яке в деталях показує механізми дезінформації авторитарних режимів. Але він писав основну частину до 2020 року, коли на арену ще не вийшов новий гравець – генеративний ШІ. Він озброїв ботів додатковими суперсилами, зокрема дозволив їм миттєво реагувати та краще маскуватися. Так вони стали майже невловимими для інструментів із виявлення ботів, таких як Bot Sentinel у X. Вони навчені використовувати конкретні теми для розмови та не здаються, коли їм кидають виклик.

Сьогодні одна нейромережа може заміняти на пропагандистській роботі десятки тисяч людей. Такі собі онлайн-ніндзя. Масштаби цього явища такі, що живі фактчекери не встигають виявляти і скаржитися на ботів та спростовувати їхні меседжі. Так, сьогодні ми краще обізнані про ботів, але й вони не стоять на місці і поводяться дедалі більше схоже на живих людей. Створення ботів стає доступнішим. Тепер для цього навіть не потрібно програмувати – усе зроблять спеціальні платформи за невеликі гроші. Тому цим користуються не лише пропагандистські холдинги, а й внутрішні гравці в багатьох країнах. 

Світові технологічні гіганти і менші компанії активно працюють над розробкою нейромереж, які зможуть протистояти ШІ-ботам. Поки цей процес нагадує гру у «кішки-мишки». Але ми не можемо чекати, коли «хороший» ШІ остаточно переможе «поганий». Адже інформаційна війна триває просто зараз. 

Тож як розпізнати цю загрозу й не стати її черговою жертвою? Завітайте до гострої політичної теми у соціальних мережах і роздивіться навколо. Розпізнавши бота один раз, ви навчитеся виявляти їх усюди. 

Уважно подивіться на акаунт. Якщо він створений учора, а вже сьогодні видає сотні шаблонних коментарів і «знає все про політику», це підозріло. Боти часто пишуть із дивними фразами та помилками, як поганий Google-перекладач. Квіточки на аватарках, закриті акаунти, однотипні дописи – додаткові ознаки. Скопіюйте кілька речень і погугліть. Можете виявити, що вони дублюються на багатьох інших сторінках знову і знову. 

Штучні акаунти люблять крайнощі. Дописів на сторінці може бути забагато, що наводить на думку, що це оплачувана робота, або вони поширюються автоматично. Або їх замало чи немає взагалі, отже, основну активність акаунт провадить у закритих групах, коментарях чи на чужих сторінках.

Перевіряйте факти. Чи підтверджує інформацію хоча б одне надійне джерело? До таких належать, наприклад, медіа з білого списку ІМІ та мапи рекомендованих медіа, офіційні сайти органів влади з розширенням .gov.ua. Але якщо бачите там дуже дивні новини, перевірте їх додатково: ворог час від часу зламує ці сторінки. Також ви можете надіслати лінк та інформацію на перевірку до фахових фактчекерів, наприклад, StopFake (кнопка Report fake у правому нижньому куті). 

Які емоції провокує допис? Яскраві емоції, особливо негативні – гнів, обурення, страх, – повинні спрацювати як сигнал: вами хочуть зманіпулювати. Запитайте себе: чого хоче добитися автор, викликавши у вас такі емоції?

Довіряйте джерелам, які мають репутацію. Невідомий акаунт може бути дуже переконливим за рахунок емоцій, які близькі й вам. Але не варто йому довіряти, якщо ви вперше його бачите, навіть якщо допис поширює ваш кум. 

Що ж робити, якщо ви викрили бота або троля? Не варто годувати тролів – і ботів теж. Ігноруйте, блокуйте, скаржтеся адміністрації соцмереж. Особливо, якщо допис ще не отримав значної уваги. Не варто ставити обурених лайків, коментувати чи репостити їх, навіть із гнівним коментарем. Усі взаємодії підвищують видимість, дописи потрапляють у стрічки ваших друзів, чого і прагнуть маніпулятори. Це можна робити, лише якщо допис уже активно поширюють. Тоді ваше розвінчання може застерегти легковірних читачів. Після цього поскаржтеся на шахраїв. 

Навіть якщо боти видаються невразливими, ваша уважність – це їхня Ахіллесова п’ята. Вона допоможе виявити маніпуляції і не дозволить нав’язати вам і вашим близьким чужу точку зору.