Бар’єри критичного мислення
Критичне мислення – справа нелегка. Це комплексний і багатоетапний процес. На якість мислення впливає досвід, емоції, контекст і т.д. Різні люди мають труднощі з різними аспектами, тому неможливо написати одну універсальну інструкцію. Тим не менш, мисленнєвий апарат у всіх людей подібний, а отже, певні узагальнення зробити можна. Авторка підручника «Critical Thinking Skills» Стелла Котрел виділила сім основних перешкод, з якими зустрічаються адепти критичного мислення на практиці:
1) Неправильне розуміння критики. Дехто вважає, що критика – це робити негативні коментарі. Такі люди концентруються виключно на негативі під час аналізу. Це просте нерозуміння терміну, оскільки критичне оцінювання – це ідентифікація і негативних, і позитивних аспектів. Через концентрацію на негативі багато людей вважають за краще оминати критику. Вони не роблять ніяких коментарів, які вважають негативними, тільки схвальні. Це не зовсім правильно, оскільки конструктивна критика може значно прояснити/покращити ситуацію.
2) Переоцінення власних мисленнєвих здатностей. Більшість людей сприймають себе як раціональних істот, які здатні добре мислити. А наше мислення збудоване так, що для кращої ефективності багато мисленнєвих процесів відбуваються автоматично (ми не повинні піддавати сумніву спосіб чищення зубів щодня). Ця автоматичність призводить до мисленнєвих стереотипів, тобто до поспішних висновків, зроблених на хибних аналогіях та аргументах. Ті, хто виграють суперечки, часто вважають, що гарно опанували мислення, однак, насправді, їхні опоненти могли не побачити недоліки в аргументації або просто вирішили не йти на конфлікт.
3) Брак методів, стратегій і практики. Попри те, що люди прагнуть бути більш критичними, вони не знають, які кроки зробити, аби покращити свої здатності до критичного мислення. Завдяки практиці можна розвинути правильні стратегії.
4) Небажання піддавати сумніву думки експертів. Існує природне небажання до критичного аналізу текстів чи висловлювань людей, яких ви поважаєте. Дехто трактує це як грубість чи неповагу до більш досвідчених людей. Однак критичний аналіз – це необхідність. Справжні авторитетні експерти радо привітають конструктивну критику.
5) Емоційність. Контроль емоцій відіграє важливу роль під час мислення. Критичність – це прийняття до уваги альтернативних поглядів на різні питання. Це особливо важливо, коли підважується «здоровий глузд» чи «нормальність». Важко чути, коли підважуються тверді релігійні, політичні чи ідеологічні переконання. Інші такі сфери – виховання дітей, юридичні норми, генетичні модифікації та сексуальність. Коли нас шокує те, що ми дізнаємося, то емоції можуть допомогти нам сконцентруватися, але водночас потерпає ясність мислення. Емоції додають сили аргументу, водночас підважуючи його, особливо якщо витісняють саму аргументацію. Критичне мислення не означає, що слід відмовитися від власних переконань, треба просто сконцентруватися на перевіреній доказовій базі, щоб захистити власну точку зору.
6) Перевага інформації над розумінням. Вивчення питання включає розуміння та заглиблення. Не так важлива сама достовірна інформація, як вміння її отримувати. Критичне мислення – це, передовсім, навички, а не результат.
7) Недостатня концентрація та увага до деталей. Критичне мислення вимагає точності та уважності, тобто великої уваги до деталей. Спрощення та помилкові узагальнення дають поганий результат. Критична оцінка аргументів не виключає можливості прийняття аргументів, навіть якщо ви не погоджуєтеся з ними.
Роберт Енніс досліджував фактори, що покращують критичне мислення. Один із ключових – здатність до скептичного мислення. Скептицизм означає залучення елементу «вихованого сумніву». Тобто тут не йдеться про те, щоб ніколи нічому не вірити, такий скептицизм не допоможе. Необхідно визнати, що ваші теперішні знання – це тільки частина всієї картини. Скептицизм слід використовувати конструктивно, тобто ухвалювати зваженіші рішення в оцінці правдивості, ефективності та продуктивності.
Здоровий скептицизм допоможе також подолати сім перешкод, описаних Селлою Котрел. Скептицизм до власного розуміння критики допоможе його покращити. Скептицизм до власних мисленнєвих здатностей не дасть їх переоцінити. Скептицизм до власної стратегії мислення допоможе її удосконалити. Скептицизм щодо думки експертів не дасть перетворити їх на «священних корів». Скептицизм до емоційності стане запобіжником від її домінування. Скептицизм до інформації змістить акцент на методику її отримання. Скептицизм також автоматично привертає увагу до деталей. Є тільки один важливий момент. Скептицизм має бути здоровим і конструктивним, а не патологічним.
- Запрошуємо читачів також пограти у першу політичну гру від Uchoose.
- Долучайтеся до наших сторінок у соцмережах Facebook, Twitter та Telegram.
