«Боротьба з націоналістами»
Наприкінці 1920-х радянська влада почала згортати українізацію. Найяскравіших діячів почали репресувати, організовано штучний Голодомор. У січні 1933 року Москва призначає керувати компартією України «кризового менеджера» Павєла Постишева. У липні 1933 року поборник українізації Микола Скрипник накладає на себе руки, і в листопаді 1933 року в Харкові відбувається пленум ЦК і ЦКК КП(б)У, на якому основною загрозою проголошується «український націоналізм».
Тоді Кремль вбачав загрозу в потенційному бунті українських комуністів, що відстоювали свою культуру, наскільки це було можливо в тих умовах. Згодом вони мали справу зі справжніми націоналістами з ОУН-УПА і комуністами-дисидентами, яких також до них зараховували. Зараз же Кремль воює з незалежною Україною, весь «націоналізм» якої виливається у небажання повертатися в кремлівське ярмо, але з 1933 року у Росії не змінилося нічого – ні дубовий наратив, ні людожерські методи боротьби.
*на обкладинці використана ілюстрація Нікіти Тітова
📌 Читай нас також у Telegram. Підписуйся на канал.
