«Братні народи»

Російська імперія трактувала східних слов’ян як один народ з регіональними відмінностями. Коли українці та білоруси почали доводити свою окремішність, у ліберальних, але імперських, колах з’явився концепт «братніх народів». Він визнавав певну окремішність росіян, українців і білорусів, але наголошував на спільному походженні, великій близькості та приреченості на спільне майбутнє. За радянських часів цей концепт витіснила ідеологема «дружби народів», однак путінська Росія вирішила здути пил із пізньоімперського конструкту.

То в чому, власне, «братність»? Три східнослов’янські мови, як науково довів Юрій Шевельов, походять не зі спільної прамови, а з окремих діалектів. Так, ці мови близькі між собою, але інші слов’янські мови також дуже наближені. Спільна релігія? Православ’я також сповідують серби, болгари та греки. Спільна культура? Коли Росія належала до Золотої орди, спільної культури було дуже мало. Що довше три слов’янські народи перебували у справді незалежних країнах, то менше «братності». Білорусь, на жаль, не може похвалитися суб’єктністю, тому Лукашенко називає Путіна «старшим братом».