Що думає світ про нашу війну

Повномасштабна війна в Україні стала чільним інформаційним приводом у багатьох країнах. Понад рік цю тему висвітлюють тисячі міжнародних журналістів, багато з яких не боїться ризикувати життям, понад рік політики різних країн використовують її у внутрішньополітичних іграх, понад рік на цій темі намагалася спекулювати розгалужена мережа російської агентури і пропагандистів. Як ставляться до цієї війни у різних країнах? Що про це думають звичайні громадяни?

На ці питання може дати відповідь тільки соціологія. Наприкінці грудня 2022 року – на початку січня 2023 року Європейська рада з міжнародних відносин разом з проєктом «Європа у світі, що змінюється» Оксфордського університету провели опитування у 10 європейських країнах (Данія, Естонія, Франція, Німеччина, Велика Британія, Італія, Польща, Португалія, Румунія, Іспанія), а також у Китаї, Індії, Туреччині, США і навіть Росії серед дорослого населення (18+). Загальна кількість респондентів майже 20 000. 

У передмові дослідницький колектив, до якого належить Тімоті Ґертон-Еш, зазначає:

«Минув рік після вторгнення Росії в Україну, і можна ствердити, що війна стала поворотним пунктом у світовій історії. Конфлікт кинув виклик базовим уявленням європейців про безпеку, повернув тему ядерного протистояння на їхній континент і похитнув світову економіку, залишивши по собі енергетичну та продовольчу кризи. Хоча агресія Росії є подією глобального значення, люди в різних частинах світу по-різному сприйняли та інтерпретували її».

До цих висновків дослідники дійшли на базі даних свого опитування. Перший поділ у сприйнятті війни проявляється у відповідях на питання: «Як краще закінчити цю війну – негайно з українськими поступками територіями чи згодом, з можливо більшою кількістю жертв та біженців, але з поверненням окупованих територій?»

Країни ЄС (30% на 38%), Великобританія (22% на 44%) і США (21% на 34%) віддають перевагу другому варіанту, найбільше – Об’єднане Королівство. Перший варіант домінує в Індії (54% на 30%), Туреччині (48% на 27%) і Китаї (42% на 23%). Хоча розрив, насправді, не такий і великий, але чітка відмінність між країнами Заходу та іншими великими гравцями чітко простежується.

Наступне питання стосувалося Росії. Респондентів просили визначити, яка, на їхню думку, її роль у відносинах з їхніми країнами: союзник, необхідний партнер, конкурент, суперник (сторона конфлікту).

Найбільш «русофобською» виявилася Британія: суперник 65%, конкурент 12%, необхідний партнер 7%, союзник 1%. У США Росію вважають суперником 55%, конкурентом 16 %, необхідним партнером 9%, союзником 5%. У ЄС цифри подібні до американських: суперник 54%, конкурент 12%, необхідний партнер 12%, союзник 3%.

Найбільш «русофільською» виявилася Індія: союзник 51%, необхідний партнер 29%, конкурент 15%, суперник 4%. Китайці більш стримані у своїх оцінках: союзник 35%, необхідний партнер 44%, конкурент 16%, суперник 4%. У турків лідирує дефініція «необхідний партнер» (55%), тільки 14% називають Росію союзником, 18% – конкурентом, 8% – суперником.

У цьому питанні розлам між Заходом та Китаєм, Індією і Туреччиною суттєвий. Туреччина більш тяжіє до Заходу, але все одно необхідне партнерство серед настроїв переважає.

Доволі показовими були також відповіді на питання: «Чому США стали на бік України?» Респонденти мали чотири варіанти відповіді: захистити територіальну цілісність України, захистити демократію в Україні, відстояти західне домінування, з міркувань власної безпеки.

Найбільш однозначно відповіли китайці: відстояти західне домінування (45%), з міркувань власної безпеки (20%), захистити демократію в Україні (12%), захистити територіальну цілісність України (11%).

Подібно думає Туреччина: з міркувань власної безпеки (35%), відстояти західне домінування (30%), захистити територіальну цілісність України (15%), захистити демократію в Україні (8%).

В Індії на першому місці демократія: захистити демократію в Україні (28%), відстояти західне домінування (23%), захистити територіальну цілісність України (20%), з міркувань власної безпеки (19%).

У Британії та ЄС відповіді доволі схожі: з міркувань власної безпеки (28% і 22%), відстояти західне домінування (22% і 26%), захистити демократію в Україні (20% і 16%), захистити територіальну цілісність України (10% і 14%).

Самі американці усе пояснили інакше: захистити демократію в Україні (36%), захистити територіальну цілісність України (16%), з міркувань власної безпеки (14%), відстояти західне домінування (15%).

Аналогічні відповіді на питання: «Чому Європа стала на бік України?» Із тією різницею, що ЄС, Британія і Туреччина основною причиною вказали «з міркувань власної безпеки» (45%, 44%, 40%).

З усіх країн міркування про територіальну цілісність найбільше хвилюють Індію, оскільки вона сама має територіальні суперечки з Пакистаном, але загалом цей параметр набрав дуже мало відсотків. Це свідчить про те, що територіальна цілісність як один з основних принципів міжнародного права, насправді, мало хвилює міжнародну спільноту. 

Цікавим є також питання про те, як люди оцінюють силу Росії після року конфлікту. Індія, Туреччина і Китай відповіли, що Росія стала сильнішою (64%, 44%, 40%), а Британія, США і ЄС, що слабшою (49%, 42% і 39%). Як бачимо, в очах індійців, китайців і турків враження про Росію виросло суттєвіше, ніж впало на Заході.

Проведеному дослідженню можна закинути кілька методологічних недоглядів. По-перше, доволі дивно проводити опитування про конфлікт у країні, яка є його стороною (тому я ці дані і не подавав). А якщо уже і робити це, то чому не проаналізувати дві сторони конфлікту? Чому є Росія, але нема України?

По-друге, подавати середнє число за усі європейські країни також не дуже доцільно, оскільки вони доволі різні, і настрої нордичних країн, країн Балтії, Піренеїв, Балкан, Німеччини і Франції суттєво відрізняються. 

Однак з проведеного дослідження контраст між західним баченням та баченням Китаю, Індії й навіть Туреччини доволі очевидний, а ще тут відсутня Латинська Америка.  Українська дипломатія має багато роботи.

 


*на обкладинці використана ілюстрація Олега Грищенка

Журналіст

Залиште коментар

twelve + three =