Чотири кити медіаграмотності
Тема медіаграмотності – наскрізна для нашого видання. Про неї ми писали не раз, але під кінець року хочеться зробити певний підсумок і заодно розповісти про нові здобутки в цій галузі.
Отже, для зручності розглянемо чотири основні вектори, за якими варто розвивати медіаграмотність.
- Особисті навички
Тут важливо довести до автоматизму перевірку базових параметрів: достовірність та авторитетність джерела інформації, дата публікації, якість та експертність самого матеріалу, наявність емоційного забарвлення. Якщо йдеться про соцмережі, то вміння бачити ботів і тролів, усвідомлення алгоритмів і бульбашок фільтрів, імовірного застосування фейків, фотошопу, діпфейків і витворів штучного інтелекту.
Медіаграмотність напряму пов’язана з критичним мисленням, яке вимагає постійного самоаналізу та самовдосконалення. Отже, тут не місце для впевненості у власній компетенції. Потрібно постійно ставити собі запитання на кшталт: «Чи можу я бути упередженим у сприйнятті цієї новини?» «Чи може тут бути якийсь неочевидний для мене фейк чи маніпуляція?»
Також важливий фактор – перерви та дистанціювання. Користувачам рекомендують робити паузи або обмежувати час, проведений у соціальних мережах, щоб уникати інформаційного перевантаження й емоційної виснажливості. Це доволі важко зробити в умовах повномасштабної війни, але можна принаймні спробувати якісь мінімальні обмеження.
- Інструментарій
Технології маніпуляцій та дезінформації удосконалюються постійно, тому власних навичок та інтуїції може виявитися недостатньо. Але для цього існує ціла низка інструментів, які також постійно допрацьовуються.
По-перше, будь-яку інформацію можна перевірити в пошуковику, щоб знайти її першоджерело. Зображення можна також заґуґлити в https://images.google.com/ і побачити, коли вони вперше опубліковані у мережі і, можливо, знайти інші версії цього самого зображення, якщо воно було відфотошоплене. Перевірити домени сайтів можна за допомогою оцих програм: (https://dnslytics.com/reverse-analytics/ та https://search.censys.io/).
Уже існують сервіси для перевірки тексту, чи він не згенерований штучним інтелектом (https://www.scribbr.com/ai-detector/, щоправда, поки без української мови) та сервіси перевірки відео на діпфейковість (https://scanner.deepware.ai/). InVid розробили спеціальний плагін, який допомагатиме автоматично ідентифікувати фейкові відео та зображення (поки тільки у бетаверсії – https://www.invid-project.eu/tools-and-services/invid-verification-plugin/).
Також існують фактчекінгові організації, які постійно моніторять інформаційний простір, виловлюють фейки і спростовують їх. В Україні цим займається, наприклад, Stopfake, VoxCheck
У Google також є відповідний сервіс: https://toolbox.google.com/factcheck/explorer/search/list:recent;hl=uk, де за ключовими словами можна перевірити найновіші фейки, спростовані фактчекерами.
Не всі ці сервіси досконалі, але вони постійно оновлюються та доповнюються.
- Освіта
Дезінформація та фейки, як і будь-які способи введення в оману, застосовуються активно через те, що вони ефективні. Щойно медіаграмотність у суспільстві зросте до високого рівня, ці методи втратять сенс. Саме тому надзвичайно важливий освітній компонент, мета якого – прищепити навички медіаграмотності з юного віку в максимально широких колах.
У питаннях дезінформації так само працює принцип вакцинації: людям демонструють типові техніки маніпуляцій і фейків, і це підвищує їхню стійкість до таких впливів у майбутньому. Як і у випадку з хворобами, вакцинацію краще проходити в ранньому віці.
У 2021 році Міністерство культури розробило Національний проєкт з медіагрмотності «Фільтр». У шкільній освіті з часом також мали би з’явитися відповідні курси. А поки існують авторські освітні програми на кшталт нашої «Школи критичного мислення від четвертого брата» .
- Гейміфікація
Четвертий вектор – це гейміфікація, тобто ігрова форма популяризації медіаграмотності. Освітній процес – не завжди привабливий і захопливий, а старше покоління він може взагалі відштовхувати через стереотип, буцім освіта – це справа дітей. Саме тому ігрова форма дуже важлива. Існують різні види симуляторів, які показують гравцям, як створюють інформаційні вкиди, і який вони мають ефект. Гарний приклад – це ігри Harmony square та Bad News, вікторини на кшталт наших квізів.
