Деколонізація календаря

Святкування Різдва 25 грудня – найбільш помітна подія тривалого і важкого процесу деколонізації нашого календаря. Руйнується штучно створена “єдність” територій колишньої Російської імперії. Адже “скрєпи русского міра” найрізноманітніші – від ширшої, ніж у решти Європи залізничної колії до святкового покруча у вигляді Нового року перед Різдвом. Важливість цьогорічного календарного переходу важко переоцінити – вперше за кілька століть православні і греко-католики України колядуватимуть не зі Сходом, а із Заходом. 

Звісно, певна кількість людей якийсь час ще святкуватиме 7 січня, але практика показує, що українці можуть швидко забувати старе і звикати до нового, якщо справа стосується поривання з Москвою. Так відбувається з 8 березня, яке, замість “свята весни”, набуває іншого змісту для дедалі більшої кількості людей. Російська агресія розплющила суспільству очі на пропагандистську суть 9 травня. Та найкращий приклад – День захисників і захисниць, який люди швидко прийняли і полюбили, забувши про радянське 23 лютого. Прикро лиш, що разом зі зміною церковного календаря це світське свято чому теж перенесли, відірвавши від дня заснування УПА.