Доля колаборанта
Доля російських колаборантів доволі примхлива і статистично коротка. Якщо згадати події сторічної давності, то одним із найяскравіших прикладів слугує Микола Щорс, уродженець Чернігівщини, який боровся за більшовиків. Він загинув 30 серпня 1919 року на Житомирщині. За офіційною радянською версією – від кулі петлюрівського кулеметника. Однак є також версії, що прибрали свої.
У сучасній українсько-російській війні подібна доля уже спіткала колаборантів «Гіві», Захарченка і Стремоусова. Усі вони завдяки російській окупації стрімко піднялися на соціальному ліфті «з грязі в князі» і так само стрімко попрощалися з життям. Можна довго гадати, чи до логічного завершення їхньої кар’єри доклалися українські сили, чи їх прибрали власні господарі, а, може, це доля випадку (така версія розглядається щодо Стремоусова), головне інше – смертність серед колаборантів вкрай висока.
*на обкладинці використана ілюстрація Максима Паленко
