Христина Алчевська – жінка, яка встановила перший пам`ятник Шевченку

Багато років радянська пропаганда переконувала українців, що саме за радянської окупації Схід України став індустріальним, що буцімто до совєтів, там був голий степ. Правда полягає в тому, що видобувати корисні копалини і плавити метал допомогли іноземні інвестиції ще за часів Російської імперії, а також зусилля людини, на честь якої названо нині окуповане місто Алчевськ. Ідеться про українського промисловця та мецената Олексія Алчевського, який і створив свого часу підприємство, яке пізніше отримало назву Алчевський металургійний комбінат, що кілька років тому припинив роботу в російській окупації. Історія Алчевського – це досі недооцінена і нерозказана історія українського успіху. Однак сьогодні мова про його не менш дивовижну дружину, адже ця жінка заслуговує на нашу пам`ять.

Христина Алчевська народилася 16 квітня 1841 року в Борзні на Чернігівщині. Батько хоч і був викладачем, але навчатися донці забороняв – був, м`яко кажучи, далекий від фемінізму. Проте це не завадило Христині займатися самоосвітою. Здібна дівчина не просто вивчилася сама, а й почала навчати дітей селян у Курській губернії, де тоді жила її родина.

Після одруження з успішним підприємцем прогресивних поглядів Алчевським жінка переїздить до Харкова, де починає активну громадську діяльність. У 60-х роках ХІХ століття, за десятиліття до народження Лариси Косач, вона вже листувалася з Герценом під псевдонімом «Українка».  

Операційний зал Земельного банку Олексія Алчевського. Джерело – “Історична правда

У 1862 році в Харкові Алчевські відкрили першу в усій Російській імперії безкоштовну недільну школу для жінок. Але тут навчалося небагато учениць – школа була нелегальною. Та вже у 1870 році Христина Алчевська отримала право викладання і дозвіл на відкриття школи. Почесним попечителем закладу стала Ганна Вернадська – мати того самого Вернадського, основоположника вчення про біосферу та ноосферу, засновника Української академії наук та Національної бібліотеки Української держави. Подружжя Алчевських (а Олексій Алчевський мав банки, промисловий і сільськогосподарський бізнес, що приносив мільйони рублів) не шкодували грошей на благодійність. У 1896 році вони передали у власність школи великий будинок.

Це була не просто школа, а цілий науково-методичний центр у Російській імперії. Алчевська була піонеркою в освіті для широких мас і задавала тон цьому процесу в усій гігантській країні та за її межами. Саме Алчевська першою масштабувала у своїй школі звуковий метод навчання грамоти Ушинського. Це була не єдина школи, створена Алчевськими. Згодом вони відкрили також земську школу на території нинішньої Луганщини (село Олексіївка Перевальського району), куди викладати запросили Бориса Грінченка. За гроші Алчевських освіту на Сході України отримали 17 тисяч жінок – величезна кількість на ті часи. Ці зусилля не залишилися непоміченими за кордоном – Христину Алчевську обрали віце-президенткою Міжнародної ліги освіти.

Христина Алчевська в недільній школі (третя справа). Джерело – “Історична правда

Та в Російській імперії подружжя не жалували. Під час економічної кризи на зламі XIX і ХХ століть держава не надала українському підприємцю (який із 1885 до 1900 року збільшив лише виробництво заліза і сталі в Україні в понад 25 разів!) позику. Водночас за загадкових обставин Алчевський загинув. Його імперії дозволили загинути разом із ним. Воно й не дивно, адже статки цієї родини вже становили загрозу безпеці царату. У 1899 році подружжя «знахабніло» настільки, що встановило в себе в саду перший у світі пам’ятник Шевченку, що було суворо заборонено. Також саме Алчевський був засновником харківської «Громади», на кшталт київської, до якої належали Лисенки, Косачі та Старицькі. Христина Алчевська пережила Російську імперію та померла в 1920 році.

Пам’ятник Тарасу Шевченку у садибі Алчевських, Харків. Джерело – “Історична правда

Окрім гарних справ, ці дивовижні люди залишили після себе й напрочуд успішних п`ятьох дітей: Дмитра – кандидата природничих наук, Івана – оперного співака, Миколу – педагога та громадського діяча, Григорія – композитора, а також відому поетку Христину.


Український кризовий медіа-центр

Залиште коментар

16 − sixteen =