Інформаційна гігієна: фотографії

Інформаційна війна, яка триває паралельно зі справжньою, має необмежений фронт. Інформаційні атаки заходять у тил настільки глибоко, наскільки дозволяє інтернет, тому навички інформаційної гігієни доречно відточувати весь час. Сьогодні ми поговоримо про візуальну складову, оскільки фотографії часто використовують як для ілюстрації інформації, так і для доказів її правдивості.

Які тут можуть бути ризики?

Ризик 1: Крадені зображення

Найчастіше крадуть зображення людей для створення фейкових екаунтів у соцмережах. Причому, можуть вкрасти цілу серію фото для ілюзії справжності. Зробити це у цифровому світі доволі легко, особливо, якщо фото викладені у публічний доступ.

Ризик 2: Фейкова атрибуція

Для ілюстрації якоїсь інформації можуть використати фото із цілком іншої локації, або фото потрібної локації, але зроблене в інший час.

Ризик 3: Редагування фото

Тобто, те, що у народі звикли окреслювати за назвою популярного фоторедактора – «фотошоплення». 

Ризик 4: Зображення, згенеровані штучним інтелектом

Тобто фото, взагалі, не має нічого спільного з реальністю, воно просто створене програмою.

 

Для боротьби з Ризиком 1 і Ризиком 2 у нас є доволі ефективні інструменти. Перший з них – це сумнів. Якщо ви бачите підозрілий екаунт з п’ятьма фото і хочете переконатися, що це не бот із краденими аватарками, або, якщо ви бачите новину про новий наступ росіян і хочете переконатися, чи не підсовують вам фото з 2022 року, – можете це доволі легко перевірити.

Для цього використовують зворотній пошук зображення. Фото або його лінк завантажують у спеціальний пошуковик, який показує, коли і ким воно було опубліковане.

Можна використовувати інструмент Google, а можна спеціальні сервіси, на кшталт https://tineye.com/. В останньому можна відфільтрувати зображення за схожістю, розміром і датою публікації.

Ось, наприклад, на фейсбук-сторінці із сумнівним контентом «Я люблю свою Україну» 3 січня опублікували емоційний пост:  «Мамо, я під землею!» — сказав зниклий безвісти син-солдат. Те, що зробила матір, просто неймовірно… Деталі в коментарях під фото…»

Фото для ілюстрації обрали ось це:

Зворотній пошук зображень Google показав, що це фото російського солдата з російського сайту.

Ризик 3, тобто «відфотошопленість» також можна виявляти зворотнім пошуком. Розглянемо для прикладу класичний фейк – фото з багатьма веселками, яке досі гуляє інтернетом.

Зворотній пошук видає 543 публікації цього фото, і найдавніша версія 2014 року – оця:

Вона також доволі нетипова, але найближча до законів фізики.

Окрім цього, є інструменти, які аналізують піксельну структуру фото, що також допомагає виявити надмірне редагування. Це можна робити на сервісі https://fotoforensics.com/. Однак цей сервіс не дуже досконалий і вміле редагування він не побачить.

Ризик 4 поки найменш ефективний. Програми ШІ, які генерують зображення, ще не дуже  досконалі, тому їхню роботу видно неозброєним оком. Хоча, як показує практика, навіть із таким рівнем якості ця технологія має частковий успіх.

На цьому фото на плечі жінки дуже дивний синьо-жовто-синій шеврон нестандартного розміру. Вона ніби молиться, але тримає у руках частину гвинтівки без приклада. Колір шкіри майже мультиплікаційний, і хрест на задньому фоні дуже нетиповий. Це фото певний час гуляло фейсбуком, і частина користувачів вважала його справжнім, хоча все вказує на те, що це робота ШІ.

Технології і вигадливість ворога не стоять на місці. Із часом будуть з’являтися нові способи візуальної омани, але так само з часом з’являться й ефективні інструменти протидії. Головне – завжди зберігати адекватний рівень сумніву і стежити за технологічними новинками і фактчекерами, які, не покладаючи рук, виловлюють найпопулярніші фейки.   

 


Запрошуємо читачів також пройти інтерактивний онлайн курс “Школа критичного мислення від четвертого брата”, в якому ми проходимося ключовими темами інформаційної гігієни та критичного мислення.


 

*ілюстрація на обкладинці Нікіти Тітова.

 

Журналіст

Залиште коментар

fifteen − 14 =